Автор: Бесчастна Валентина Тарасівна, вихователь Комунального закладу «Радіонівський заклад дошкільної освіти (ясла – садок) «Берізка» Лозуватської сільської ради

"спеціаліст вищої категорії", педагогічне звання "вихователь-методист"

Рецензенти: Комар Людмила Анатоліївна, заступник начальника управління освіти,культури,

молоді та спорту Лозуватської сільської ради

Навчально-методичний посібник «Формування національно-патріотичного виховання та соціальної компетентності дошкільника» с.Радіонівка, Криворізький район, 2022р. – 64с.

У посібнику розкрито особливості національно-патріотичного виховання дошкільнят, основні напрями, за

Вступ…………………………………………………………………………4

Розділ1. Національно-патріотичне виховання, як важливе завдання

навчального закладу. Зміст поняття «патріотизм», «патріотичне

виховання»………………………………………………………….6

1.1. Методологічні основи національно-патріотичного виховання

дітей старшого дошкільного віку………………………………9

Розділ 2. Педагогічне проектування діяльності дітей з національно-

патріотичного виховання. «Україна в нас єдина – бережи її

дитино!»…………………………………………………………...14

Висновок……………………………………………………………………..21

Додатки ………………………………………………………………………23

Використані джерела ……………………………………………………….63

Вступ

В щасливу мить в сумну годину, пізнавши суть життя до дна.

Не вибирайте Батьківщину, вона як мати в нас одна.

Михайло Поплавський

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а не за необхідності – віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути справжнім громадянином. А це дуже актуально сьогодні, коли триває війна на Сході країни.

Патріотизм – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам.

Виховання патріотизму передбачає формування почуття гордості за матеріальні та духовні надбання свого народу, своєї Батьківщини, стійкого бажання зберігати історично-побутові особливості та захищати інтереси своїх рідних і близьких, суспільства в цілому.

Основою патріотичного виховання в ДНЗ є моральне, естетичне, трудове, розумове виховання маленького громадянина. У процесі такого різнобічного виховання зароджуються перші паростки духовно-моральних патріотичних почуттів. Патріотичне виховання сьогодні – одна з найважливіших ланок у системі освітньо-виховної роботи дошкільного закладу.

Патріотизм як моральна якість має широкий зміст. Робота з патріотичного виховання поєднує кілька основних чинників :

· виховання любові і шанобливого ставлення до близьких людей, родини;

· ознайомлення дітей з явищами суспільного життя;

· народознавство;

· ознайомлення із засобами мистецтва;

· ознайомлення із національними та державними символами і святами;

· практична діяльність дітей.

Закон України « Про дошкільну освіту» (2003) визначає як одне з найважливіших педагогічних завдань виховання в дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, української мови, національних цінностей українського народу, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля.

У базовому компоненті дошкільної освіти України (2012), Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (2015),увагу акцентовано на громадянсько-патріотичному вихованні. Це свідчить про актуальність цього питання в умовах сучасної дошкільної освіти. Зокрема, у Базовому компоненті як державному стандарті, визначено необхідність ознайомлення дітей з поняттям «Держава», «народ», «людство». У Концепції визначені мета і завдання національно-патріотичного виховання дітей та молоді до 20-х років ХХІ століття.

Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певні ставлення, ніж починають засвоювати знання. Існує прислів'я : «Яка гілка – такий тин, який батько – такий син». Це прислів'я можна застосувати й до патріотичного виховання дитини. Адже від впливу батьків, дорослого оточення залежить, яким громадянином виросте дитина, чи стане вона патріотом своєї країни. Виховний вплив родини на дітей є найважливішим. Слова, вчинки батьків дитина вбирає наче губка. Наслідуючи батьків, які є для дитини еталоном поведінки, дитина засвоює всі важливі уроки життя.

Розділ 1. Національно-патріотичне виховання як важливе завдання навчального закладу. Зміст поняття «патріотизм», «патріотичне виховання»

Сучасна модель виховання враховує особливості сьогодення, оскільки цього вимагають соціально-економічне становище країни, моральний і духовний стан українського народу, подальший розвиток культури, науки.

Становлення свідомого патріота з відповідними почуттями, переконаннями та діями залежатиме від накладених на національну свідомість певних відбитків. Національна свідомість - основа патріотичного виховання, це глибинне усвідомлення своєї етнічної належності та своєрідності історичної долі, невід’ємним атрибутом кожної нації. Вона свідчить про зрілість народу як самочинного суб’єкта історичного процесу, є показником морального здоров’я, духовного та інтелектуального потенціалу особистості.

Національна свідомість включає:

- любов до України, історичного й самобутнього образу свого народу;

- віру в духовну силу народу та його призначення;

- силу волі й відповідальність за те, щоб народ України посів почесне місце в цивілізованому світі;

- уміння осмислювати історію, культуру, мистецтво, цінності, мораль, звичаї, обряди, символіку свого народу, нації, рідного краю;

- систему вчинків, що є наслідком любові до Батьківщини, віри, відповідальності, осмислення; готовність свідомо служити інтересам України.

Вирішувати проблему формування істинної національної самосвідомості можливо лише у зв’язку з духовним розумінням Батьківщини. Тому що «Вітчизна – це дух народу в усіх його виявах і творіннях, а національність означає своєрідність цього духу,– пише К.Чорна .

О. Вишневський виділяє три етапи розвитку патріотичної свідомості дитини та людини взагалі:

1. Етап раннього етнічно-територіального самоусвідомлення є основою, фундаментом патріотичного виховання і здійснюється переважно в батьківській родині . Він припадає на дошкільний і молодший шкільний вік. На цьому етапі формується почуття патріотизму.

2. Етап національно-політичного самоусвідомлення, припадає на підлітковий вік, коли дитина з лона сім’ї та школи переходить у громадське середовище. На цьому етапі відбувається приєднання юнацтва до різноманітних дитячих й молодіжних громадських, політичних організацій і об єднань, які в змозі допомогти виховати сьогоднішнього школяра, завтрашнього громадянина України.

3. Етап державницько-патріотичного самоусвідомлення, коли поняття «національного» виходить за межі етнічності та сягає рівня державності. Характерними рисами даного етапу є вияв любові, поваги до своєї держави як головної мети нації.

Таким чином, проходження даних етапів свідчить про громадянсько-патріотичну зрілість людини.

Спираючись на сутність, структуру й етапи патріотичного виховання, враховуючи вимоги соціально-економічного розвитку України, погляди педагогічної науки, досвід закладів освіти, визначається орієнтовний зміст патріотичного виховання.

Зміст патріотичного виховання розкривають такі розділи: державний, соціальний, родинний.

Державний розділ складають: уявлення про українську державу, Прапор, Герб, Гімн; про рідний край (село, селище, місто), про рідні місця, рідну мову; розуміння сутності обов’язку перед Батьківщиною, громадської активності, поняття про захист честі й гідності Батьківщини, гордість за свою країну, розуміння моральної суті основних громадянських прав та обов’язків, визначених у державних документах України; високий рівень національної самосвідомості; шанобливе ставлення до Збройних Сил України, бажання стати до їх лав, розуміння величі українського народу, як основи непорушності держави.

Соціальний розділ патріотичного виховання передбачає: розвиток інтересу до історії рідного краю, героїчного минулого країни, життя прославлених земляків; знайомство з діяльністю дитячих громадських організацій ;виявлення потреби охороняти історичні пам’ятки, зберігати матеріальні цінності Вітчизни; вміння виявляти волю, доброзичливість, правдивість, наполегливість, самостійність, творчу активність, відповідальність у навчанні та праці; нетерпиме ставлення до порушників закону, до аморальних вчинків; дбайливе ставлення до національних багатств, рідної природи; розуміння значення праці батьків та українського народу, готовність виконувати громадські обов’язки; нетерпиме ставлення до анти патріотизму, фашизму, шовінізму, до вандалізму; толерантне відношення до людей, уміння жити поруч.

Родинний розділ спрямований на виховання любові до батьків, чемного ставлення до старших у сім’ї, вчителів, ветеранів, пошану до пращурів, до героїв Батьківщини, знання місць знаходження могил та пам’ятників, догляд за ними; знання переказів, легенд, повір’їв, народних пісень, знайомство з народним мистецтвом; пошана до народних і релігійних традицій, звичаїв, національних і родинних свят та дотримання них.

Зазначимо, що у практиці всі розділи знаходяться у тісному взаємозв’язку, залежать один від одного. І за цієї умови утворюють систематичність, цілісність, національну спрямованість патріотичного виховання.

Таким чином, можна зробити висновок, що патріотичне виховання - це суспільна категорія, яка формує ставлення людини до себе, до свого народу й Батьківщини. Це ставлення виявляється у відповідних почуттях, переконаннях, ідеях. Лише переймаючись інтересами, прагненнями, потребами, ідеалами свого народу, усвідомлюючи свою національну неповторність і самобутність, людина стає зрілою, громадською свідомою особистістю, справжнім патріотом, діяльним творцем своєї долі та долі Батьківщини.

Патріотичне виховання має бути стрижнем усієї навчально-виховної роботи, оскільки ми повинні виховати особистість, яка має почуття гордості за свою державу, сумлінно виконує громадські обов’язки, усвідомлює соціальні проблеми Батьківщини та українського народу, любить рідних та близьких людей. Без цього людина не має обличчя, вона втрачає себе.

Український патріотизм повинен стати провідною виховною ідеєю сучасної школи, що реалізується в урочній та позаурочній діяльності.

1.1. Методологічні основи патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку

Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини – місця, де людина народилася.

У цьому зв’язку величезного значення набуває визначення мети, завдань, змісту та засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

До основних завдань патріотичного виховання дошкільнят належать:

• формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, міста);

• формування духовно-моральних взаємин;

• формування любові до культурного спадку свого народу;

• виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;

• почуття власної гідності як представників свого народу;

• толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.

Патріотичне виховання дошкільнят має вирішувати ширше коло завдань, ніж ті, що зазначені. Це не лише виховання любої до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, але виховання шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят.

Методи виховання дошкільнят забезпечують оволодіння ними знаннями про рідний народ, його Батьківщину і на цій основі - розвиток національних рис і якостей молодого покоління.

Досягти якісного рівня патріотичного виховання дошкільників не можна без урахувань специфіки окремих регіонів, їх національних особливостей.

Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про дітей дошкільного віку. Однак в значному ступені така складність виникає при спробі переносити на дітей «дорослі» показники проявів любові до Вітчизни.

Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму.

Якщо патріотизм – це почуття приязні, відданості, відповідальності і т.д. до своєї Батьківщини, то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до чого-небудь, бути відповідальною в її малих справах, вчинках).

Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як людському почуттю. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе. Також, перш ніж людина навчиться трудитися на благо Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці.

Таким чином, базовим етапом у формуванні в дітей любові до Батьківщини необхідно вважати накопичення дитиною соціального досвіду проживання у своїй Вітчизні та засвоєння усталених норм поведінки, взаємовідносин.

Неможливо говорити про виховання любові до Батьківщини без повідомлення дітям певних знань про неї. Зміст занять також можливо визначити в декількох напрямках.

Дитина старшого дошкільного віку може і повинна знати, як називається країна, в якій вона живе, її головне місто, столицю, своє рідне місто чи село, які в ньому є найголовніші визначні місця, яка природа рідного краю та країни, де дитина живе, які люди за національністю, за особистими якостями населяють її країну, чим прославили вони рідну країну і увесь світ, що являє собою мистецтво, традиції, звичаї її країни.

У дошкільників поступово формується «образ власного дому» з його укладом, традиціями, спілкуванням, стилем взаємодії. Дитина приймає свій дім таким, яким він є, і любить його. Це почуття «батьківського дому» лягає в основу любові до Батьківщини, Вітчизни.

Завдання педагога разом з батьками формувати любов, приязнь до рідного дому, бажання берегти його, робити кращим. Важливо, щоб у дитини в сім’ї були свої обов’язки, щоб її не звільняли через малі роки від спільної праці, - це сприяє зміцненню «почуття сім’ї».

Діти старшого дошкільного віку можуть і повинні знати назву свого міста, його головні вулиці, визначні місця, музей, театри та ін. Докладніше про роботу у цьому напрямку розкриємо нижче в змісті даного матеріалу.

Виховання ставлення до своєї країни ґрунтується на когнітивному компоненті: дітям повідомляють інформацію, яку вони повинні і можуть засвоїти. Особливістю є те, що знання повинні бути емоційними і спонукати дитину до активної діяльності.

Назву країни можна закріпити з дітьми в іграх («Хто більше назве країн», «З якої країни гості», «Чия це казка», «З якої країни ця іграшка»), у вправах типу «Із різних назв країн визнач нашу країну», «Пошукаємо нашу країну на карті, глобусі», «Як написати адресу на конверті» тощо.

Діти повинні знати назву столиці нашої Батьківщини, її визначні місця.

Розгляд ілюстрацій, слайдів, відеофільмів, художні твори, розповіді дорослих, фотографії, екскурсії, малювання, ігри-подорожі – все це допомагає вирішувати поставлене завдання. Дітей знайомлять із символікою країни, розповідають, що у кожної країни є свій прапор, герб, гімн. Розповідають де і коли вони можуть їх побачити.

При ознайомленні з природою рідної країни акцент робиться на її красі, розмаїтті, багатстві, на її особливостях. Діти повинні отримати уявлення про те, які тварини живуть в наших лісах, які ростуть дерева, за яким деревом можна відразу визначити Україну («Без верби і калини нема України»), які квіти цвітуть на українських полях і луках (кульбабки, волошки, маки).

Головна мета цих занять - пробудити в дитячих серцях любов до рідної країни з її багатою та різноманітною природою. Для її реалізації необхідно використовувати спостереження, екскурсії, нескладні досліди, працю на ділянках, бесіди за картинами, читання та інсценізацію творів художньої літератури, прогулянки "екологічною стежиною", відпочинок "на веселій галявині" з проведенням цікавих ігор. Дошкільнята залюбки долучаються до природоохоронної діяльності. Малюкам про природу розповідають їхні улюблені казкові персонажі - Озивайко, Добрик, Джмелик із журналу "Джміль", хлопчик Помагай, Травознай та інші.

Засобом патріотичного виховання є мистецтво: музика, художні твори, образотворче мистецтво, народне декоративно-прикладне мистецтво. Необхідно, щоб твори мистецтва, які використовуються у роботі з дітьми були високохудожніми.

Важливим напрямком роботи по вихованню любові до Батьківщини є формування у дітей уявлень про людей рідної країни. Перш за все необхідно згадати тих людей, які прославили нашу країну - художників, композиторів, письменників, винахідників, вчених, мандрівників, філософів, лікарів (вибір залежить від вихователя). Необхідно на конкретних прикладах, через конкретних людей познайомити дітей з «характером» українського народу (творчі здібності, вмілість, пісенність, гостинність, доброзичливість, чутливість, вміння захищати свою Батьківщину). Вихователь намагається познайомити дошкільнят з людьми, яким притаманні якісь певні якості чи вміння, залучити дітей до їх діяльності .

У народі кажуть: добрий приклад - кращий за сто слів. Втілюючи цей мудрий педагогічний прийом у життя, педагогам необхідно запрошувати до дитсадка відомих людей, фахівців, чиї справи гідні наслідування та популяризації і можуть стати прикладом для малят. Діти бачать, що звичайні люди, які їх оточують, пишуть гарні вірші, випікають смачні хліби, керують складними машинами та механізмами, виборюють нагороди у спортивних змаганнях тощо. Тож і наші малюки, коли виростуть, стануть особистостями. Цікавими і повчальними є заняття, спрямовані на прищеплення шанобливого ставлення до різних професій та власне праці, зокрема екскурсії на сільськогосподарське виробництво. Малюки, спостерігаючи, як вирощується хліб, і переконуються, як багато терпіння, енергії та вміння докладають люди, аби на столі з'явилися смачні булочки. Наочними та вельми цікавими для дітей є заняття з теми "Праця твоїх батьків". На них ведеться щира й цікава розмова про батьківську роботу, яка дуже корисна для суспільства. Провідною у цих бесідах є думка про працьовитість українців як їхня національна риса.

Неабияке значення для виховання свідомого громадянина є прищеплення шанобливого ставлення до героїв війни, ветеранів, до пам'яті про тих, хто загинув, захищаючи Вітчизну; поваги до воїнів - захисників, кордонів Батьківщини. Діти з щирою вдячністю йдуть разом із батьками та вихователями до обеліска Слави, покладають квіти. Дуже великий вплив мають бесіди, зустрічі з ветеранами, екскурсії, використання пісень, віршів, наочного матеріалу. Добре коли після кожного заходу малята беруть у руки олівці та фарби й відтворюють свої враження в образотворчій діяльності.

Старші дошкільнята повинні пізнати найбільші історичні та духовні цінності рідного краю, їхні любов, повага і зацікавленість мають виходити за межі села, міста.

Шести-семирічні діти можуть і повинні знати і вміти співати хоча б один десяток українських народних пісень. Заслуговують на увагу такі заходи, які є традиційними у багатьох дошкільних закладах - дитячі ранки: «Мамина пісня», «Бабусина казка», «У мого батька золоті руки», «Свято української мови», «Ярмарок», «Свято української пісні», обрядові свята, тощо.

Розділ 2.Педагогічне проектування діяльності дітей з національно-патріотичного виховання

Не давайте дітям готових формул. Формули — порожнеча.

Ліпше навчіть дітей методів і прийомів, що допоможуть їм їх пізнати.
Антуанде Сент-Екзюпері

Проект (у буквальному значенні — «кинутий уперед») — прототип якогось виду діяльності. Цей метод є чудовим дидактичним засобом активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативності й водночас формування певних рис особистості. Ця педагогічна технологія зорієнтована на застосування фактичних знань та набуття нових шляхом самоосвіти.
Метод проектів (від грецької — «шлях, спосіб дослідження») —
це система навчання, за якої діти здобувають знання в процесі пла-
нування і виконання завдань, що поступово ускладнюються. На думку Джона Дьюї, уся діяльність дитини повинна орієнтуватися на розвиток мислення, що заснована на особистому досвіді.

Практику проектування широко впроваджують у закладах
різних країн світу. Для ефективного навчання, виховання
та розвитку особистості було розроблено і проведено творчий проект «Україна в нас єдина – бережи її дитино!», в якому приймали участь вихованці нашого садочка, батьки та педагоги.

Анотація проекту

Актуальність проекту визначена Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, в якому у сферах «Культура», «Люди» сформовані завдання щодо ціннісно-змістовної наповненості діяльності в різних напрямках. У проекті відображені різні лінії розвитку: мовленнєвий розвиток, художньо-естетичний, пізнавальний, фізичний, соціально – моральний, емоційно ціннісний, креативний.

Мета: розширити знання дітей про Україну, державні та національні символи; закріпити знання малят про інтер’єр давнього українського житла та побуту українського народу, про предмети старовинного побуту (рушник, національних одяг – вишиванка, віночок).

Об’єкт: спостереження, ігри, художнє слово

Предмет: культура українського народу

Завдання:

Пізнавальний розвиток

- Збагачувати уявлення вихованців про рідний край, про національні і державні символи України.

- Закріпити знання про житло українців в минулому та предмети побуту наших пращурів.

- Поглибити знання про історичне минуле.

- Розвивати пізнавальний інтерес до одягу українців, зокрема української сорочки, вишитого рушника, віночка.

- Збагатити знання дітей про старовинний український посуд, про рукотворні предмети, якими користувались у давнину.

Соціально-моральний розвиток

- Вчити вихованців пишатися своєю Батьківщиною.

- Формувати уявлення малят про національну культуру,

- Виховувати шанобливе ставлення до традицій українського народу, його історії, до творчості народних майстрів.

- діяти відповідно до правил культурної поведінки, володіти основами етичної поведінки серед інших людей.

Емоційно-ціннісний розвиток

- Підтримувати бажання пишатися українськими звичаями, милуватися народними костюмами, виховувати уміння у дітей самостійно відгукуватись на розряд рукотворних предметів якими користувалися в давнину, помічати їх самобутність, оригінальність.

- Викликати захоплення від проведення спільних свят та радість від розглядання українських вишитих виробів, прагнення милуватися ними.

- Виховувати дружелюбність, комунікабельність, уміння радіти колективним діям, іграм.

Художньо-естетичний розвиток

- Учити дітей умінню бачити самобутність, оригінальність українського вбрання, формувати в дітей бачення помічати красу традиційного українського життя.

- Виховувати позитивне ставлення до оточуючих у колективній грі, пісні, танцю.

- Знайомити дітей з тематичними літературно – художніми творами, учити засвоювати та розуміти їх образний зміст.

Фізичний розвиток.

- Розвивати інтерес до виконання спільних завдань.

- Підтримати цікавість малят до рухових імітаційних вправ, розвивати вміння жестами та рухами передавати предметно-практичні дії.

Очікуваний результат

Цей проект дозволить навчити дітей любити свою Батьківщину, шанобливо ставитись до традицій українського народу, його історії, до творчості народних майстрів. Дасть змогу помітити самобутність предметів давнини, оригінальність українського вбрання, красу традиційного українського життя.

Тривалість циклу – 5 днів.

Види діяльності

Зміст роботи

1 день

Проектне заняття

(пізнавальний, соціально – моральний розвиток)

Тема: Національні та державні символи України.

Мета:

С-М. Формувати уявлення малят про національну культуру, учити вихованців пишатися своєю Батьківщиною, виховувати гордість за історичне минуле своєї країни.

Е-Ц. Викликати у дітей позитивні емоції від використання художніх творів, розгляду тематичного матеріалу.

П. Дати поняття про державні та національні символи України, збагачувати уявлення вихованців про рідний край, ознайомити з історією України.

Матеріал: державна символіка України (герб, прапор, тризуб, гімн), карта України, ілюстрації, грамзапис гімну.

Методи і прийоми: Бесіда «Наша Україна», розповідь вихователя, перегляд відеофільмів, розгляд ілюстрації, дидактичні ігри, читання віршів.

Ігрова діяльність

Дидактичні ігри: «Моя Україна», «До барвистого віночка вишиваночка-сорочка», «Лялька-україночка», «Де що виготовляють?», «Я маленький козачок», «Українці тато й я», «Наша Батьківщина», «Священні символи».

Хоровод «Ой у лузі калина»

Робота поза заняттями

Бесіда з дітьми про «Запорізьку січ», розгляд ілюстрацій. Вивчання вірша О. Лукій «Україна». Вивчення прислів’їв про вербу, калину, віночок.

Індивідуальна робота

Закріплення вірша О. Лукій «Україна», прислів’їв про вербу, калину, віночок.

Художня праця

Тема: Виготовлення намиста з горобинок.

Мета: Вчити дітей виготовляти намисто з ягід горобини, бережно поводитися з голкою під час нанизування. Виховувати акуратність у роботі, бажання доводити розпочату справу до завершення.

Матеріал: ягоди горобини, голка з ниткою.

Робота з батьками

Виготовлення української народної іграшки, проведення майстер – класу бабусею вихованця групи «Сонечко»

2 день

Проектне заняття

(мовленнєве спілкування)

Тема: Україна – рідний край.

Мета:

С-М. Виховувати любов до рідного краю, повагу до народних традицій українського народу. Формувати уявлення малят про національну культуру.

Е-Ц. Викликати емоційний відгук на розгляд ілюстрацій та використання художнього слова.

П. Розширити уявлення про рідний край, про Батьківщину, де ти народився і живеш, про головне місто країни, державні його символи.

М. Закріпити в словнику слова «прапор», «герб», «гімн». Учити будувати словосполучення із заданим словом, узгоджувати іменники з відповідним родом слова-ознаки, удосконалювати вміння добирати прикметники до іменника «Україна»

Матеріал: карта України, ілюстрації, державні символи України, дидактична гра «Опиши Україну»

Спостереження, бесіди

Бесіда з дітьми про Київ. Спостереження за чорнобривцями, за вербою і калиною.

Екскурсія

Екскурсія до школи, розглянути флагшток з прапором України, герб на вивісці, закріпити назви державних символів.

Робота поза заняттям

Читання вірша В. Сосюри «Україна», мовна гра «Київ гарний мій», розглядання ляльки в національному одязі, розгляд альбому «Національний український одяг», розгляд карти України, читання вірша «Ми всі діти українські».

Ігрова діяльність

Дидактичні ігри: «Українське, наше, рідне», «Люба Батьківщина», «Найдорожче», «Інтерв’ю».

Рухливі ігри: «Ой, вийтеся, огірочки», «Кривий танок»

Творча гра «Мудрі закони»

Трудова діяльність

Складання гербарію.

Художня праця

Тема: «У бабусі на подвір’ї Соняшник»

(з насіння кабаку та соняшника)

3 день

Малювання

Тема: «Народні майстри»

Мета: виховувати інтерес та повагу до народної творчості, патріотичні почуття на основі знайомства з народним мистецтвом рідної країни; продовжувати знайомити дітей із народними промислами українського народу; викликати бажання наслідувати майстрів; розвивати мислення, мовлення, увагу, уяву, творчість, дрібну моторику рук, самостійність, фантазію, відчуття ритму; стимулювати інтерес до декоративного малювання, заохочувати дітей до створення робіт за мотивами народних промислів; продовжувати вчити дітей малювати рослинні орнаменти, складаючи ритмічний візерунок, створювати декоративний розпис із натури; вправляти дітей у читанні віршів напам’ять; активізувати словник дітей за темою, ввести в активний словник слова Опішня, кераміка, орнамент, гончар.

Індивідуальна робота

Розучування пісеньки «Вишиваю рушничок»

Дидактична гра «Стара скриня»

Ігрова діяльність

Вправа «Вишиванка»

Творча гра «Чарівна вишиванка», «Країна любові та єдності»

Дидактична гра «Склади речення»

Рухлива гра «Хустинонька»

Робота поза заняттями

Конкурс («Загадка-Відгадка»)

(«Народ скаже як зав’яже», «Літературний»)

Інсценізація вірша Д .Павличка «Де найкраще місце на землі?», розповідання легенди про рушник.

Завдання «Щоб ти намалював, якби тебе попросили намалювати Україну?»

Бесіди, спостереження

Бесіда з дітьми про український одяг, віночок.

Робота з батьками

Фотоконкурс «Ми – діти України», виставка міні – музею «Реліквії моєї сім’ї».

4 день

Образотворча діяльність:

Ліплення

Тема: « Калина – рослинний символ України»

Мета: залучати дітей до створення напівоб’ємних зображень (рельєфів) на картоні; удосконалювати вміння використовувати прийомів розкачування, сплющування, заокруглення, наліплювання; виховувати естетичний смак та почуття гармонії; сприяти розвитку творчої активності; формувати у дітей патріотичні почуття; виховувати інтерес до рослин – символів, любов до рідного краю; повагу до національних традицій.

Обладнання: Заготовка на картоні, шаблони - листочки, пластилін: зелений, червоний, стеки, серветки, ноутбук, презинтація, хліб на рушнику та калина.

Ігрова діяльність

Дидактична гра: «Де що виготовляють?», «Який ти, глечику?», «Борщ», «Народні перлини», «Подорож Україною»

Народна гра «Микита»

Сюжетно – рольова гра «Веселий ярмарок»

Трудова діяльність

Сервіровка столів

Індивідуальна робота

Заучування скоромовки «Горщик», розучування фізкультхвилинки з дівчатами «Справ удома так багато, справ удома вистачає»

Колективна робота

Плетіння українського віночка.

Виготовлення квітів з паперу «Дзвіночок»

Робота поза заняттям

Читання та обговорення літературного твору за темою «Неслухняний глечик» С. Васильченко

Бесіда «Звідки прийшли гончарні»

Загадки про посуд

Робота з батьками

Українські вечорниці на тему: «Українська наша хата завше радістю багата»

(ліплення вареників)

Виготовлення сопілки (хлопчики і татусі)

Вишивання серветок (дівчатка і матусі)

5 день

Підсумковий етап

Мета: оцінити результати роботи за весь період, запропонувати батькам заохочувати дітей показувати, розповідати про те, що вони дізналися під час проекту, виховувати гордість за історичне минуле та сьогодення нашої країни.

Робота з батьками

Проведення родинно – обрядового свята «Ой, сивая тая зозуленька…Щедрий вечір, добрий вечір…»

Для того, щоб покращити рівень умінь і знань наших дошкільнят, вихователь повинен «все вміти і знати», тобто бути не лише розумним і обізнаним, а ще бути справжнім патріотом своєї Батьківщини, своєї держави. Для цього було проведено ряд заходів (додатки 1,2,3), метою яких було підвищення рівня професійної компетентності вихователів; активізування в педагогів потреби вдосконалювати й оновлювати зміст своєї професійної діяльності; спонукати до творчого саморозвитку; розвивати та виховувати почуття єдності та згуртованості, уміння працювати в колективі.

Висновок

Патріотизм - одне з найбільш глибоких людських почуттів. Як правило, це поняття розуміють як відданість і любов до Батьківщини, до свого народу, гордість за їхнє минуле й сьогодення, готовність до її захисту.

Це почуття є одним із найважливіших духовних надбань особистості. Воно характеризує вищий рівень розвитку особистості й проявляється в її активно-діяльнісній самореалізації на благо Батьківщини. Саме тому формування патріотизму на сучасному етапі є фундаментом і опорою суспільного й державного устрою та запорукою ефективності функціонування всієї системи соціальних і державних інститутів.

Засвоєння патріотичних цінностей і норм є тривалим процесом. Вони не закладені у генах, це не природна якість, а соціальна, і тому не успадковується, а формується цілеспрямовано, системно, із використанням певних принципів та методів діяльності з підростаючим поколінням.

Національне виховання має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей, забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність та цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдаровань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури.

Така постановка питання націлює на розуміння тієї істини, що патріотами не стають у зрілому віці. Почуття любові до батьківщини, поваги до свого народу, його історії, усвідомлення себе часткою великої і давньої нації мають формуватися з самого раннього дитинства, „вбиратися з молоком матері”.

Сьогодні існує розуміння того, що виховати свідомого громадянина й патріота означає сформувати в дитини комплекс певних знань і умінь, особистісних якостей і рис характеру. Зокрема, йдеться про: повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього як його представника, спадкоємця і наступника; працьовитість; високу художньо-естетичну культуру тощо; патріотичну самосвідомість та громадянську відповідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її; повагу до Конституції, законів Української держави; досконале знання державної мови.

Звичайно, у повному обсязі ці якості ще не можуть бути сформованими у дитини дошкільного віку. Проте, створити фундамент, на основі якого можна буде вже зводити „будівлю” майбутнього громадянина-патріота не лише можливо, а й потрібно, особливо якщо врахувати всі переваги, що створює дошкільний вік для результативного виховного процесу.

Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.

Основними напрямами патріотичного виховання є:

- формування уявлень про сім’ю, родину, рід і родовід;

- краєзнавство;

- ознайомлення з явищами суспільного життя;

- формування знань про історію держави, державні символи;

- ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;

- формування знань про людство.

Отже, національне виховання, включаючи одну з найсуттєвіших його галузей – етнопедагогіку, спроможне в недалекому майбутньому відродити генетичний код українського народу, сформувати новий тип українця, здатного вивести свою державу на світовий рівень культури.

Додаток 1

Педагогічне «Лото Забава»

ділова гра для вихователів

Тема. Формування професійної мобільності за допомогою різних педагогічних дій.

Завдання:

• виявити засоби активізації професійної мобільності;

• активізувати в педагогів потребу вдосконалити й оновити зміст своєї професійної діяльності;

• спонукати до творчого саморозвитку;

• формувати сприятливий психологічний клімат;

• розвивати вміння працювати в команді;

• визначити рівень професійної компетентності учасників навчально-виховного процесу;

• поліпшити настрій, налаштувати на вдачу, успіх.

Умови проведення: абетка с кишеньками для завдань, де на кожну літеру є окреме завдання. Вихователі обирають літеру — картку із завданням для кожної команди. Ведучий характеризує певне завдання, а педагоги мають його виконати.

Ресурси:

• аудіопрогравач, аудіозапис, медіапроектор;

• паперові сердечка-стікери, 2 торбинки;

• маркери, аркуші формату А4, А5 (на кожного);

• пірамідка — 3 шт.;

• картки зі значками комп’ютерних програм;

• табло-абетка;

• пазли, ватман, фарби.

Хід гри

1-ша ведуча

Шановні гості! Любі друзі!

Раді всіх вітати вас,

У цій залі, на гостині в нас.

Сьогодні наші педагоги своє слово скажуть,

Знання методичні вони вам покажуть,

Завдання складні професійно розв’яжуть.

Тут розум і сила, знання, і уміння,

Технології в дії інноваційні.

2-га ведуча

А я, активна, уважна, досвідчена пані,

В садку нашім працюю нещодавно.

Методична робота мені не байдужа,

Професію свою люблю я дуже.

Сьогодні у мене інша посада.

Я — ведуча «Педагогічного лото Забава »,

І цьому я дуже рада.

Вправа-знайомство «Моя душа»

Мета: познайомити учасників одне з одним; створити умови для ефективної співпраці.

Завдання: кожен по черзі відрекомендовується та продовжує твердження: «Я працюю саме в цьому садочку, тому що...».

1-ша ведуча. Ви всі отримали порцію гарного настрою. Тепер можна і до роботи братися. Сьогодні гра буде особливою, спрямованою на усвідомлення необхідності розвитку мобільності, компетентності вихователя в навчальному процесі. Завдання гри мотивує педагогів до самовдосконалення, рефлексії, опанування механізмів комунікативної компетентності. Крім того, ви продемонструєте вміння працювати в команді, професійні знання та навички, педагогічні здібності.

Повідомлення теми, мети, завдань заходу

2-га ведуча. Одну людину попросили дотягтися до мітки на стіні, вище якої вона не в змозі дістати. Вона виконала запропоноване. Зробили позначку й поставили нове завдання: їй запропонували дістати паличку, розміщену дещо вище від поставленої мітки. Через деякий час людина виконала це. Потім паличку розташували ще вище, людина дістала її.

Ця проста фізична вправа наочно демонструє ефект поставленої сьогодні мети, зокрема прагнення до самовдосконалення, розвиток професійної мобільності, рефлексія, стимулювання творчих здібностей педагогів, зростання їхньої професійної компетенції.

1-ша ведуча. Шановні колеги! Сьогодні ми поговоримо про те, як підвищувати інтерес і бажання займатися улюбленою справою в сучасних умовах, як підвищити професійну мобільність, необхідну для самореалізації.

Наша держава вступила в освітній простір, що базується на діяльності педагога в контексті Болонського процесу, який вимагає від педагога бути мобільним. Що таке «сучасний мобільний педагог»? Які вимоги ставить суспільство до такого педагога?

Мобільність — це інтегративна якість особистості, що характеризує здатність швидко змінювати свій статус або становище в соціальному, культурному або професійному середовищі.

Що таке професійна мобільність педагога?

Поняття «професійна мобільність» досить ємне і неоднозначне. У психологічному словнику воно визначається як «здатність і готовність особистості досить швидко й успішно опанувати нову техніку і технологію». Педагогічна практика свідчить: якщо педагогічна діяльність не підкріплена науковою і методичною роботою, - швидко згасає професійна педагогічна майстерність. Професіоналізм педагога і його професійна мобільність взаємопов’язані. Професійна мобільність виявляється в умінні бачити та формулювати педагогічні завдання на основі аналізу педагогічних ситуацій і знаходити оптимальні способи їхнього розв’язання пошуку. Вихователеві, який працює в нових умовах сучасного садочка, необхідно бути особисто та соціально мобільним. Сьогодні без наявності добре розвиненої професійної мобільності педагог позбавлений перспективи професійного зростання.

Протягом ділової гри «Педагогічне лото “Забава”» ми розглянемо всі три види професійної мобільності педагога, спробуємо сформувати мобільність за допомогою різних педагогічних завдань, розвинути професійно компетентність для того, щоб мати професійно мобільного, конкурентоспроможного, компетентного випускника.

Інноваційною діяльністю займаються багато педагогів, яких можна умовно поділити на три групи:

• педагоги-винахідники, які приходять до нового в результаті власних пошуків;

• педагоги-новатори, які вдосконалюють і по-новому використовують елементи створених систем задля позитивного результату;

• педагоги-майстри — які швидко сприймають і досконало використовують як традиційні, так і нові підходи та методи.

Щоб бути незамінною, потрібно повсякчас змінюватися (Коко Шанель).

Виживає не найсильніший і не найрозумніший, а той, хто краще пристосовується до змін (Чарльз Дарвін).

Об’єднання педагогів у 2 команди

Педагоги обирають із-поміж запропонованих технологій видатних педагогів ближчу кожному у вихованні дітей і об’єднуються у дві команди:

«Педагоги-новатори», «Педагоги-винахідники».

· Педагогіка Г. Альтшуллера. Суть технології полягає у формуванні системного, діалектичного мислення, розвитку творчої уяви, винахідницької кмітливості. Використання її має не просто розвинути фантазію дітей, але й навчити їх мислити системно, творчо, розуміти єдність і протиріччя навколишнього світу, бачити і розв’язувати проблеми. До цього здатна тільки творча особистість. (Педагоги-винахідники)

· У центр виховного процесу Василь Сухомлинський поставив особистість. Основою його концепції є повага і довіра до дитини, визнання її унікальності та права на власний вибір. Творення добра дитиною — найважливіша ідея педагогічної концепції. (Педагоги-новатори)

2-га ведуча. Дозволю собі нагадати правила гри. Перед вами — настільна абетка. За кожною літерою для кожної команди приховане завдання, спрямоване на розвиток мобільності педагога, а також кількість балів, що зможе заробити команда, правильно виконавши завдання. Кількість балів на картці відповідатиме складності завдання. На виконання завдань команда отримує тільки 5 хв. За сигналом гонга обидві команди повинні зупинитися і взяти участь в обговоренні рішень. Сьогодні я запросила Ольгу Петрівну бути моєю помічницею. Вона рахуватиме кількість балів кожної команди. Ви повинні діяти згідно із назвою своєї команди. Педагоги-новатори — це педагоги, які вносять нові технології. Педагоги-винахідники — це ті, хто приходить до нового в результаті власних пошуків. Можете перевірити себе на успішність, виявити свої вміння працювати в команді, довіряти своїй команді. У сучасному світі здатність діяти в команді є однією з найбільш затребуваних професійних якостей, ігровий азарт і висока позитивна значущість гри формують почуття відповідальності за себе і всю команду. Час відкривати наше «Педагогічне лото “Забава”». (Звучить музика.) Прошу двох учасників з кожної команди підійти та обрати літеру.

Літера В. «Педагог-винахідник»

1-ша ведуча. Професійна мобільність — це вертикальні та горизонтальні сходи у становленні кар’єри. Вертикальна педагогічна мобільність неможлива без таких якостей педагога, як гнучкість, дивергентність, конвергентність, здатність міркувати, рефлексувати, займати активну соціокультурну позицію. Вертикальна мобільність — це рух по адміністративних сходинках у сфері освіти (наприклад: вихователь, завідувач, голова департаменту освіти).

Горизонтальна мобільність — це рух щодо підвищення професійної майстерності, визнаний і оцінений соціумом. Наприклад, вихователь І категорії, вищої категорії, вихователь-методист, переможець професійного конкурсу тощо.

Усі ви — фахівці дошкільної освіти, які усвідомлюють, що сьогодні ми маємо визнати пріоритет розвитку дошкільної освіти. Отже, спробуємо уявити себе науковцями.

Завдання. Придумати назву нової програми для дітей дошкільного віку, намалювати до неї обкладинку, що відображатиме зміст програми.

Літера М.

«Музичний дивограй»

2-га ведуча. На сьогодні суспільство потребує динамізму, здатності швидко, ефективно та продумано розв’язувати проблеми, що постають перед нами. Необхідні знання та інформація в галузі політики, торгівлі, промисловості, управління, музики, що в поєднанні із суспільним тиском ще більше переконує у необхідності бути мобільним.

Завдання. Прослухайте музичні твори, визначте жанр музичного твору.

• Колискова;

• Гімн України;

• коломийка;

• козацький марш.

Літера Д. «Дві торбинки»

1-ша ведуча. Мобільний педагог — це педагог-лідер. Це очевидно, коли він впевнено тримається під час публічних виступів, спілкується з оточуючими, вихованцями, взаємодіє з людьми. Це людина, готова відповісти на запитання: «Чи готовий я переосмислити методи навчання? Чи готовий я вивчати нові ідеї та нові концепції? Чи готовий я по-новому поглянути на нові засоби виховання?».

Завдання. Є дві скрині — рожева та жовта. Педагоги мають написати на жовтих сердечках, що заважає вивчати нові ідеї та нові концепції, покласти їх у жовтеньку торбинку; на рожевих — що стимулює, покласти у рожеву торбинку.

Літера І. «ІКТ»

2-га ведуча. Професійна мобільність. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій вимагає від педагога умінь мобільного реагування у своїй професійній діяльності на постійно мінливі потреби суспільства. Нові технології, безперервні інноваційні процеси, необхідність формування мобільного громадянина — все це вимагає від педагогів готовності працювати в умовах постійних змін. Професійно мобільний педагог повинен упевнено володіти усіма складовими навичками ІКТ-грамотності для розв’язання питань у навчально-виховної діяльності та діяльності професійного зростання.

Завдання. У гравців — картки зі значками комп’ютерних Програм, потрібних педагогові для розв’язання питань навчально-виховної діяльності. Необхідно розповісти, як використовується певна програма в роботі педагога (архіватор, альтернативний браузер, програма для запису дисків — Nero Меdіа Ноте; Аdobе Асrоbаt Rеаdе — для читання книг; Sкуре — програма для безкоштовного спілкування у світі; мессенджер ІСQ — для об обміну файлами через Інтернет; Місrоsоft WORD — програма для роботи з текстом; Місrоsоft Excel).

Літера К. «У казки на гостинах»

1-ша ведуча. Професійно мобільний педагог повинен бути достатньо адаптованою, гнучкою, нестереотипною особистістю, готового до розв’язання будь-яких ситуацій. Тут же доречно згадати про необхідність креативного мислення.

Завдання. Команда на аркуші паперу схематично зображує народну казку, назву якої потім відгадує команда-суперниця.

Літера А. «Андестенд мі»

2-га ведуча. Педагогічна мобільність — це здатність педагога організувати співпрацю з усіма суб’єктами навчального процесу (дітьми, їхніми батьками, колегами, адміністрацією) відповідно до мети і завдань сучасної концепції освіти. Отже, це завдання продемонструє, як наші педагоги розуміють одне одного. Андестенд мі у перекладі з англійської означає «зрозумій мене».

Завдання. Перед вами — колода карток. Ваша команда обирає ведучого. Гравець обирає будь-яку картку, кидає кубик і визначається зі словом, що він показуватиме жестами для своєї команди. На картках — 6 слів. Під час пояснення не можна згадувати будь-яку частину слова. Вгадане слово має точно збігатися зі словом на картці. Можна робити натяки і припущення до тих пір, поки не буде вгадане слово.

(Відпочинок — перегляд відеоролика.)

Літера Е. «Експромт»

1-ша ведуча. Важливим чинником професійної мобільності є наявність у педагога певних якостей і здатностей, зокрема: соціальної активності (готовність брати участь у різних громадських заходах)_у креативності, творчого перетворення будь-якої ситуації.

Завдання. Придумати, як можна корисно використати у своїй педагогічній діяльності запропоновані речі. (Шкарпетка, плівка, коробка з під чаю, газета, пляшка, кришка, хустинка)

Літера Н. «Нестандартне рішення»

2-га ведуча. Професійна мобільність — можливість і здатність успішно переключатися на іншу діяльність або змінювати вид праці. Педагог-новатор — це педагог, який упроваджує нові форми, методи, прийоми діяльності, висвітлює нові шляхи виконання педагогічних завдань. Він з найменшою затратою часу можете провести цікаве нестандартне, пізнавальне, змістовне заняття.

Завдання. Необхідно придумати, пригадати ігри з пірамідкою та записати їх на стікерах.

Літера 3.

«Зрозумій та підтримай мене!»

1-ша ведуча. Команда має шанс заробити додаткові 10 балів, не виконуючи жодних завдань, якщо ваша група підтримки впорається із завданням «Зрозумій та підтримай мене!».

Літера Т. «Так чи ні?»

2-га ведуча. Педагог-майстер повинен бути обізнаним із сучасними вимогами до проведення заняття з дітьми дошкільного віку.

Завдання. Педагогам пропонують варіанти тверджень. Вихователі, якщо погоджуються з варіантом відповіді, показують зелену картку; якщо категорично не погоджуються — червону картку; якщо вважають за потрібне — жовту картку.

• Кожне заняття проводити в ігровій формі.

• Під час заняття варто пропонувати ігрові завдання з поясненням, показом.

• У кожному занятті має бути науково-проблемний підхід.

• До кожного заняття слід продумувати мотивацію.

• Слід відмовлятися від надмірних опікувань.

• Самостійна пошукова діяльність дітей має становити не менше ніж 50 % часу всього заняття.

• Вихователь повинен забезпечувати дітей роздавальним матеріалом.

• Наявність новизни на будь-якому занятті.

• Зв’язок кожного заняття із життям.

• Здійснення диференційованого та індивідуального підходів до дітей.

• Успіх заняття —- правильне розташування дидактичного матеріалу та розміщення дітей.

• Слід застосовувати різні види занять: інтегровані, комбіновані, тематичні, бінарні.

Літера С. «Салат педагогічний»

1-ша ведуча. Культурна мобільність педагога — це, перш за все, здатність самостійно і вільно мислити й оцінювати події, творчо сприймати навчальні програми і пропоновану інформацію, здатність до критичного мислення, уміння знаходити нестандартні розв’язання в нових ситуаціях, передбачати характер і хід змін — як у предметній сфері, так і в суспільному розвитку.

Завдання. Визначити і записати на листках капусти чинники, що впливають на формування мобільності педагога, пронумерувавши їхнє значення. Згодом скласти їх у салатницю.

• Знання психолого-педагогічних засад навчання.

• Любов до дітей.

• Особистісні якості педагога.

• Моральність.

• Прагнення вивчати передовий педагогічний досвід.

• Сприятливий мікроклімат у колективі.

• Уміння визначати головне.

• Уміння здійснювати міжпредметні зв’язки.

• Уміння емоційно видавати інформацію.

• Вільне володіння інформаційними технологіями.

• Уміння передбачувати результати своєї роботи.

• Володіння педагогом інструментарієм аналізу результату власної діяльності.

• Взаємини з колегами.

• Знання інноваційних технологій та вміння їх ефективно використовувати.

• Прагнення до самореалізації.

• Захопленість роботою як покликанням.

• Упевненість у власних силах.

Літера П. «Пазли»

2-га ведуча. Педагог-новатор — це педагог, який вносить і здійснює нові, прогресивні принципи, ідеї й прийоми, уміло використовує інноваційні технології в педагогічній діяльності.

Завдання. Зібрати пазли з двох частин. До частини, на якій зображено дидактичний посібник, слід дібрати пазл пропонованої інновації. Розповісти назву посібника, автора, суть технології.

Літера Ч. «Чудовий кошик»

1-ша ведуча. Те, що є в чудовому кошику, належатиме вам, але ви повинні відгадати, що там знаходиться. А там — те, що отримують за працю як винагороду (цукерки з побажанням).

2-га ведуча. Професійну мобільність досягають різними шляхами, частина яких належить до компетенції навчального закладу, педагогічного колективу і кожного окремого педагога. Настав час підраховувати бали.

Рефлексія «Усе — в твоїх руках!»

1-ша ведуча. На аркуші паперу кожен обводить свою ліву руку. Кожен палець — це певна позиція, з приводу якої необхідно висловити свою думку;

Великий — для мене було важливим і цікавим».

Вказівний — з цього питання я отримав) конкретну рекомендацію...

Середній — мені було важко (мені не сподобалося)...

Безіменний — моя оцінка психологічної атмосфери..;

Мізинець — для мене було недостатньо...

2-га ведуча.

Готові розмовляти ми до ранку,

Та час минув, прощатись вже пора.

Щиро вдячна за ваші цікавість та інтерес.

До побачення!

До нової зустрічі!

Додаток

Словник

Мобільність — це інтегративна якість особистості, що характеризує її здатність швидко змінювати свій статус або становище в соціальному, культурному або професійному середовищі.

Професійна мобільність — це здатність і готовність особистості досить швидко й успішно опанувати нову техніку і технологію.

Педагогічна мобільність — це здатність педагога організувати співпрацю з усіма суб’єктами навчального процесу (дітьми, їхніми батьками, колегами, адміністрацією) відповідно до мети і завдань сучасної концепції освіти.

Культурна мобільність педагога — це, перш за все, здатність самостійно і вільно мислити й оцінювати події, творчо сприймати навчальні програми і пропоновану інформацію, здатність до критичного мислення, уміння знаходити нестандартні розв’язання в нових ситуаціях, передбачати характер і хід змін — як у предметній сфері, так і з суспільному розвитку.

Педагог-винахідник — це педагог, який приходить до нового в результаті власних пошуків.

Педагог-новатор — це педагог, який удосконалює і по-новому використовує елементи створених систем задля позитивного результату. -

Педагог-майстер — це педагог, який швидко сприймає і досконало використовує як традиційні, так і нові підходи та методи.

Вертикальна мобільність — це рух по адміністративних сходах, у сфері освіти.

Горизонтальна мобільність — це рух щодо підвищення професійної майстерності, визнаний і оцінений соціумом.

Додаток 2

Фаховий тренінг « З Україною в серці»

( ділова гра для вихователів)

Мета: підвищити рівень професійної компетентності вихователів з патріотичного виховання дітей; залучити педагогів до вивчення історії та культури рідного краю; підвищити авторитет української мови; використовувати народний досвід виховання у дитсадку; виявити, конкретизувати й узагальнити знання педагогів з проблеми патріотичного виховання дітей дошкільного віку; підвищити авторитет народознавчих засобів у становленні особистості дошкільника; вправляти в умінні аналізувати проблему, доходити спільної думки, учитися її відстоювати; розвивати та виховувати почуття єдності та згуртованості, уміння працювати в колективі.

Завдання: виявити рівень знань вихователів з патріотичного виховання дошкільнят; створити умови для самоосвіти.

Форма проведення: ділова гра.

Місце проведення: музична зала.

Попередня робота: добирання та вивчення методичної літератури; консультації для вихователів щодо підготовки до ділової гри; виставка дидактичних ігор з теми; виготовлення кросвордів, карток, схем; добирання музики; конверти із завданнями; емблеми.

Обладнання: емблеми, конверти із завданнями; фішки у вигляді ягід калини та вербового листя; дзвоники; аркуші А4; аудіозаписи українських народних пісень та гри на народних музичних інструментах.

Привила гри:

1.Об'єднати гравців у команди за вибором емблем. 2. Обрати капітанів команд. 3. Відповідати за сигналом дзвіночка. 4.Під час виступів слід слухати інших, чітко висловлювати свою думку. 5.Брати активну участь у грі.

Хід гри.

1.Привітання. Повідомлення теми, та правил роботи. Вихователь-методист. Шановні колеги! Рада вас вітати! Запрошую вас взяти участь у діловій грі. Для цього потрібні бажання працювати та гарний настрій. А щоб активізувати вашу увагу, удосконалювати навички координації в групах, створити позитивну, комфортну атмосферу, я пропоную вам виконати вправу «Гроно калини».( Усі учасники утворюють коло і передають одне одному гроно калини, звертаючи увагу на те, що воно важке, велике. Потім кожен учасник відриває собі ягідку, гроно зменшується. Ведучий бажає всім єдності, згуртованості, бо тільки так можна подолати всі перешкоди та розв’язати завдання).

Вправа- «енержайзер» «Австралійський дощ»

Запитання після проведення вправ:

- Як ви зараз почуваєтеся?

- Чи легко вам було виконати цю вправу?

- Якими є ваші враження від проведеної вправи?

Ведучий. Шановні колеги!Сьогодні проблема патріотичного виховання надзвичайно актуальна. Любов до Батьківщини, усвідомлення себе часткою великої української родини, перші кроки розуміння сутності добра, справедливості та краси, закладаються в кожне маленьке сердечко у найбільш сприятливий для цього період - період дошкільного дитинства. Саме від нас, педагогів дошкілля, залежить, яким буде майбутнє покоління українців, а відтак у якій державі ми житимемо. Та жодні знання педагога не дадуть ефекту, якщо він сам не любитиме свою країну, свій народ, свою культуру, історію, природу України. Сьогодні я вас запрошую взяти участь у діловій грі «З Україною в серці».

У народі кажуть: «Без верби та калини нема України», тому я пропоную вам об’єднатися у команди «Калинка» та «Вербиченька» (Об’єднання гравців у команди та обирання капітанів під час гри «Станемо по двоє».)

- Оцінюватиме нашу гру компетентне журі у складі завідувача, голови ПК.

У вас на столиках є дзвоники, і саме звук дзвіночка сигналізуватиме про те, що команда готова відповідати. Якщо команда дає неправильну відповідь, право відповісти має команда суперника. За кожну правильну відповідь команда отримає один бал у вигляді ягідки калини та листочка верби.

ІІ. Основна частина

1. Тренінг на складання образу «Батьківщина» Заплющити очі, уявити той образ, що виникає у вас, коли ви чуєте слово «Батьківщина». ( Поля пшениці, калина, озера, ріки, гори та долини). Виведення загального поняття «Батьківщина». Виведення загального поняття «Батьківщина»

2. Конкурс «Розминка» Як ви розумієте, що таке національно-патріотичне виховання? (Це виховання любові до Вітчизни, близьких людей, до довкілля.)

· Які мета та завдання національно – патріотичного виховання? ( Розширювати уявлення про місце кожної людини в соціальному середовищі, необхідність дотримання морально-етичних норм суспільства; формувати у дітей позитивний образ Батьківщини та рідної домівки; виховувати любов і повагу до членів своєї родини, бажання піклуватися про них; формувати ціннісне ставлення до культури українського народу, його історичного минулого, мови, звичаїв, традицій; виховувати почуття власної гідності як представника українського народу; навчати дотримувати культури поведінки; виховувати толерантне ставлення до представників інших національностей, до однолітків, батьків, сусідів, інших людей.)

· Назвіть форми роботи з дітьми з національно – патріотичного виховання. (Заняття, екскурсії, свята та розваги, бесіди, ярмарки, конкурси, зустрічі з воїнами АТО.)

· Які засоби патріотичного виховання ви знаєте? ( Рідна мова, народна пісня, фольклор та національні традиції, художнє слово, рідна природа, дитячі ігри різних видів, українська народна іграшка, твори мистецтва та художні вироби.)

3. Конкурс «Знавці народознавства».

· Дайте визначення поняття «народознавство».

(Народознавство – це часопис, літопис народу, відлуння його народу, відлуння його життя, почуттів, надій, прагнень; відлуння його страждань, радощів, досягнень, звичаїв, оберегів, традицій. Це сама жива історія.)

· Назвіть малі жанри українського фольклору. (колисанки, забавлянки, утішки, скоромовки, лічилки, прислів’я, приказки, мирилки, загадки, заклички, примовки, дражнилки.)

· Які українські національні символи-обереги вам відомі? (Віночок, рушник, хліб, верба, калина, соловейко, ластівка, дуб, тополя та інші.)

· Наведіть якнайбільше приказок про хліб.

· Назвіть деталі жіночого та чоловічого національного одягу. (Жіночий одяг: сорочка вишиванка, плахта, спідниця, запаска, корсетка, фартух, чоботи, постоли, намисто. Чоловічий одяг ( сорочка-вишиванка, шаровари, жупан, свита, кептар, пояс, шапка, чоботи або личаки.)

· Назвіть види української народної іграшки ( Опішнянська, яворівська, львівська.)

4. Конкурс капітанів.

· Що ми називаємо «малою батьківщиною»?

· Рік заснування нашого села. З чого пішла його назва?

· Що зображено на гербі нашого району? Поясніть.

· Доберіть синоніми до слів: Вітчизна, свобода, ворог, битва, сміливість, любов.

· Назвіть обереги з бабусиної скрині.

· Розгадайте прислів’я, зашифроване в картках.(Під лежачий камінь вода не тече. Який кущ – така й калина, яка мати – така й дитина. Дочка, як ластівка: пощебече, пощебече та й полетить. Який дуб – такий і тин, який батько – такий син.)

5. Музичний конкурс.

· У кожної команди на столах є конверт, у якому знаходяться зображення українських народних інструментів. Під час прослуховування аудіозапису певного інструменту учасники мають назвати його та показати картинку.

· При звучанні «мінусовки» українських народних пісень учасники команд повинні відгадати пісню і наспівати її.

6. Конкурс «Творчий».

Команди отримують конверти, у яких зазначено тему заняття з патріотичного виховання, до якого потрібно скласти план: «Моє село –

Розгадування кросворда

– Впишіть ключове слово. Справжній українець – це… (патріот)

1. Державний символ.(Прапор)

2. Вид декоративно-прикладного мистецтва(Вишиванка)

3. Різдво.(Свято)

4. Україна.(Держава)

5. Дівоча краса. (Віночок)

6. Історико-географічний край на сході України.(Слобожанщина)

7. Верхня жіноча спідниця українського національного костюму. (Плахта)

ІІІ. Заключна частина

Ведуча. Команди чудово впоралися із завданнями, і ми просимо журі оголосити підсумки нашої гри. А доки журі готуватиме результати гри, проведемо вправу «Аплодисменти»(Команди утворюють у коло і на долоньці одне одному дарують посмішки. Ащоб їх з’єднати докупи, потрібно поаплодувати одне одному за прекрасну співпрацю.)

Журі підбиває підсумки гри та нагороджує переможців.

Додаток 3

Брейн - ринг для вихователів

«Підвищення національної культури і свідомості педагогів»

Мета: залучення педагогів до знання рідної культури, історії; використання народного досвіду виховання у сучасному дошкільному закладі; підвищення авторитету народознавчих засобів у становленні особистості дошкільника; розвивати творчий потенціал педагогів, їх компетентності з питань національного виховання.

Завдання: виявити рівень знань педагогів з народознавства; розвивати творчий потенціал педагогів, їх компетентності з питання національного виховання; активізувати розумову, естетичну діяльність вихователів до творів мистецтва, живопису, літератури .

Хід проведення:

Вихователь-методист: Шановні вихователі сьогодні ми проведемо брейн-ринг під час якого кожен з вас матиме змогу продемонструвати свою компетентність з питання національної культури і ерудованість, творчі здібності. Для цього вам слід об’єднатися у дві команди, розподіл команд проведемо за допомогою фішок (вихователі дістають фішки і розподіляються на дві команди). В народі кажуть «Без верби і калини немає України», тому пропоную назвати команди «Калинонька» та «Вербиченька»

Обрання членами команд капітанів.

Оцінювати виступи буде журі (представлення членів журі). Правильна відповідь оцінюються 1 фішкою, а за відповідь питання команди суперника фішку їхнього кольору.

Вихователь-методист:

Конкурс 1. Ерудит.

Командам пропонуються запитання на які потрібно відповісти якнайшвидше і правильно. Звук дзвіночка буде сигналом про те, що команда готова відповідати. Якщо команда дає неправильну відповідь на запитання, право відповісти на нього надається команді суперників

1. Дайте визначення поняття національне виховання( національне виховання —це історично зумовлена і створена самим народом сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної практики, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, у процесі якої засвоюється духовна і матеріальна культура нації, формується національна свідомість і досягається духовна єдність поколінь.

Національне виховання —це виховання підростаючого покоління у дусі українського виховного ідеалу на багатовікових традиціях. Воно ґрунтується на засадах родинного виховання, ідеях і засобах народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що уособлюють кращі зразки виховної мудрості народу).

2.Дайте визначення поняття патріотизм (патріоти́зм — це любов та відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам).

3. Дайте визначення поняття патріотичне виховання (Патріоти́чне вихова́ння — планомірна виховна діяльність, спрямована на формування у вихованців почуття патріотизму, тобто доброго відношення до батьківщини та до представників спільних культури або країни. Таке виховання включатиме розвиток любові до батьківщини, національної самосвідомості й гідності; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій; відповідальність за природу рідної країни; потребу зробити свій внесок у долю батьківщини; інтерес до міжнаціонального спілкування; прагнення праці на благо рідної країни, її народу ).

4. Дайте поняття українознавство (українозна́вство — це, насамперед, збереження та вшанування народних традицій;

галузь гуманітарних знань, орієнтована на вивчення економічної, політичної, соціальної, культурної, історичної проблематики України)

5. Дайте визначення поняття народознавство.(Народознавство - наука про життя, звичаї та обряди,духовну творчість народу).

6. В якій з нині діючих програм є розділ «народознавство». (У програмі «Українське дошкілля»)

7. Дайте визначення поняття народна педагогіка (Народна педагогіка – це сукупність накопичених та перевірених практикою знань, умінь та навичок, які передаються з покоління до покоління переважно в усній формі, як продукт історичного і соціального досвіду народу.)

8. Чи однакові за змістом поняття «народна педагогіка» та «етнопедагогіка»? (Ні). Етнопедагогіка – наука про народну педагогіку.)

9. Які форми та методи організації роботи з патріотичного виховання ви знаєте та використовуєте в роботі? ( заняття, бесіди, розповіді, екскурсії, екскурсії до історичних пам’яток, читання та інсценування творів художньої літератури, дидактичні та сюжетно – рольові ігри, розв’язування проблемних ситуацій; відвідування музеїв, тематичні вечори, розваги, виставки).

10. Які напрямки роботи з патріотичного виховання ви знаєте? (Основними напрямами патріотичного виховання є:

· формування уявлень про сім'ю, родину, рід і родовід;

· краєзнавство;

· ознайомлення з явищами суспільного життя;

· формування знань про історію держави, державні символи;

· ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;

· формування знань про людство.)

Конкурс 2. Знавці українознавства.

1. Які ви знаєте національні символи – обереги? (вінок, рушник).

2. Скільки квітів та стрічок має бути в українському віночку. ( по 12 ).

3. Назвіть українські символи Різдва. (Дідух, 8-кутна Зірка).

4. Назвіть деталі жіночого національного вбрання.(сорочка-вишиванка; запаска; плахта – верхня

спідниця; спідниця – нижній одяг до кофти під плахту чи запаску; кептарик – безрукавка;

попередниця – пояс; червоні або чорні чобітки; намисто; хустка)

5. Назвіть деталі чоловічого одягу. (сорочка – вишиванка, шаровари, пояс, жупан, чоботи, бриль або

картуз).

6. Назвіть чотири види розпису великодніх яєць.(крашанка, писанка, крапанка, дряпанка).

7. Які підрозділи включає розділ «Народознавство» в програмі «Українське дошкілля»?

(Сім’я, родинні традиції; українська оселя; краєзнавство; український національний одяг; ігри, українські національні іграшки; календарно-обрядові свята; народні ремесла).

8. Назвіть види народної іграшки.

(глиняні – Опішня; дерев’яні – Яворів, Косів, скляні - Львів,сирні - гуцульські)

9. Назвіть засоби усної народної творчості.

( - Народна пісня: колискова, календарно-побутова (колядки, щедрівки, веснянки), обрядова

(наприклад Купальська).

- Дитячий фольклор: забавлянки, потішки, пестушки.

- Малі жанри українського фольклору: прислів’я, приказки, мирилки, лічилки, загадки, заклички,

примовки, дражнилки, прозивалки, страшилки, скоромовки.

- Народні казки та легенди.

- Народні ігри).

Конкурс 3. Гра народні ремесла.

Вихователь-методист: На Україні багато різних майстрів народно-ужиткового мистецтва. Спробуйте відгадати професію майстра із запропонованої низки слів. У вас на столах лежать різнокольорові стрічки із запропонованою низкою слів. На зворотній стороні ви повинні написати професію майстра. Готовими відповідями пропонуємо прикрасити наш вінок.

- голка, нитки-муліне, п’яльця, узор-схема (вишивальниця)

- олія, вода, глина, гончарний круг (гончар)

- фарби, полотно, пензлик, мольберт (художниця)

- нитки вовни та бавовни, рослинні фарби, станок ткацький (ткачиха)

- дерев’яні дошки, олівець, стіл, столярні інструменти (різьбляр)

- залізо, вогонь, піч, молот (коваль).

Конкурс 4 «Капітани - розумники»

Вихователь-методист: Завдання для капітанів команд.. А поки наші капітани будуть вирішувати наші завдання їхні команди виконають завдання слідуючого 5 конкурсу. «Розгадайте прислів’я про родину зашифроване в картках.»

Продовжіть розпочате мною прислів’я. ( для капітанів)

Під лежачий камінь……вода не тече.

Слово не горобець…….. вилетить не впіймаєш.

Дерево міцне корінням, людина -…. родом і народом.

Птицю пізнати по пірю, а людину - ….. по мові.

Рідна сторона – мати, чужа - ……мачуха.

Книга вчить…….. як на світі жить.

Бережіть плаття знову,а …….честь змолоду.

Умієш говорити ………….умій і слухати

Не навчив батько …….не навчить і дядько.

Від малих дітей болить голова …….. а від великих серце.

Конкурс 5. Розгадайте прислів’я про родину зашифроване в картках.

Який кущ – така й калина, яка мати така й дитина.

Який дуб – такий і тин, який батько такий син.

Дочка – як ластівка: пощебече-пощебече та й полетить.

Дитя плаче, а в матері серце болить.

Конкурс 6. Кросворд «Мистецтво»

Розгадайте кросворд. (Питання в команд одинакові, а ключові слова різні (патріот, вітчизна)

1. Мирилка – жанр дитячого фольклору, який використовується для примирення дітей, що посварилися.

2. Пісня – найпоширеніша форма народної і професійної вокальної музики, де поєднуються поетичні і музичні форми творчості.

3. Витинанка – один із видів українського народного декоративного мистецтва, ажурно або силуетно вирізані ножицями з білого або кольорового паперу.

4. Веснянка – хорова пісня, в якій оспівується пробудження природи, кохання, надії на добрий урожай.

5. Ткацтво – виготовлення сурових (необроблених) текстильних тканин на ткацькому верстаті шляхом їх взаємного переплетення.

6. Писанкарство - традиція у слов’янських народів розмальовувати яйця на Великдень.

7. Живопис – вид образотворчого мистецтва, художнє відображення явищ реальної дійсності фарбами на будь-якій поверхності (полотно, дерево, скло, папір, стіна.

8. Натюрморт – жанр образотворчого мистецтва із зображенням неживих предметів (посуду, овочів, фруктів, квітів тощо).

9. Лозоплетіння – кустарний промисел по виготовленню господарсько-побутових та художніх виробів з різноманітної дерев’яної сировини (лози, кори, молодої липи, берези тощо)

На виконання завдання дається 3 хвилини. (яка команда вирішила першою отримує фішку.

Конкурс 7. Гра «Входження і оживлення картини»

Вихователь-методист: Ознайомлюючи дітей з репродукціями картин художників України ми намагаємося навчити дітей відчувати картину, відчувати і бачити красу картини, виділяти характерні її особливості. Зараз вам пропонується пофантазувати та оживити картину, при цьому проявити свою творчість.

«Одягають вінок» Костянтина Трутовський

«Проводи на Січ» Опанаса Сластіона

Конкурс 8. Асоціація.

Вихователь-методист:

До кожної літери слова народознавство підберіть слово, яке у вас асоціюється з цим поняттям.

Н народ

А абетка

Р родина

О обряд

Д домівка

О обереги

З забавлянки

Н намисто

А аромат

В вишивка

С сопілка

Т ткацтво

В віночок

О одяг

Вихователь-методист:

Ось і добігає кінця наш брейн –ринг. Підраховуємо результати конкурсів.Тож надаємо слово журі.

Додаток 4

«Калина – рослинний символ України»

(інтегроване заняття)

Мета: залучати дітей до створення напівоб’ємних зображень (рельєфів) на картоні; удосконалювати вміння використовувати прийомів розкачування, сплющування, заокруглення, наліплювання; виховувати естетичний смак та почуття гармонії; сприяти розвитку творчої активності; формувати у дітей патріотичні почуття; виховувати інтерес до рослин – символів, любов до рідного краю; повагу до національних традицій.

Обладнання: Заготовка на картоні, шаблони - листочки, пластилін: зелений, червоний, серветки, ноутбук, магнітофон, презентація, хліб на рушнику та калина.

Хід заняття:

На рідній Україні, в великі свята

З хлібом калина поруч була.

Тож прийміть від нас запашний хліб та червону калину.

В.: Діти, сьогодні ми з вами продовжуємо знайомитися з символами нашої країни, а саме з рослинним символом нашого народу – калиною.

- А, що ви знаєте взагалі про калину?

В.: Калина – це рослинний символ України. Росте невисоким, але пишним кущем. Калину саджають біля хати, «Щоб весною цвітом милувала, а зимою від застуди лікувала»

У різні пори року калина чарує своєю красою. Навесні зацвітає запашним білим цвітом, нібито наречена у білій сукні. Улітку захищає від спеки. Восени вона палає вечірньою зорею, коли достигають важкі грона. Ягоди калини наливаються цілющим соком і горять як ліхтарики. У кожній ягідці заховане зернятко, схоже на маленьке серденько. Узимку кущ калини особливо гарний. Кругом біліє сніг, а вона гостинно приймає гостей, які прилетіли поласувати червоними соковитими ягідками.

Калина – символ, Калина – Україна, Калина – мати, Калина – дівчинка, Калина – пісні, Калина – берегиня. Калина супроводжує людину протягом всього життя.

В народі кажуть «Без верби та калини немає України», (запам’ятайте це прислів’я)

«Любуйтеся калиною, коли цвіте, а дитиною — коли росте».

Українці відтворили калину у декоративно – вжитковому мистецтві:

- у вишивці (на сорочках, рушниках, картинах)

- у розписі (посуд, предмети домашнього вжитку, печей)

- у різьбленні

- кованих, гончарних виробах, у писанкарстві

- у біскроплетнні.

Калина в Україні символізує духовний потяг до свого рідного краю, до рідної землі, шанування традицій. З калиною порівнюється все найкраще, найдорожче. Називають її “Дивом калиновим”. Калина - берегиня роду людського, тож бережіть калину, дбайте про неї, шануйте її!

Сьогодні пропоную вам, діти, зробити картини, якими ми прикрасимо нашу групу, на яких буде зображена калина – символ українського народу.

А працювати будемо в новій техніці – пластиліновий живопис.

Сідайте за столи. Зверніть увагу. Спочатку зробимо гарні червоні ягоди, відщипуємо невеликий шматочок пластилін червоного кольору, з катуємо ягідку та притискаємо до грона їх у вас декілька, потім створюємо листочки, відщипуємо пластилін зеленого кольору, беремо картонні заготовки та розмазуємо, по листочку пластилін, формуємо форму листочка, притискаємо до основи на невеликому шматочку пластиліну наші листочки. Будьте уважні звертайте увагу на зразок, де розміщені більші листочки, а де менші.

Показ вихователя.

Самостійна робота дітей під музичний супровід.

Підсумок

Молодці, ви виконали чудові роботи.

- Як називається техніка, з якою ми сьогодні ознайомилися?

- Чи сподобалось вам сьогоднішнє заняття?

Додаток 5

«Народні майстри»

(інтегроване заняття)

Освітні завдання: виховувати інтерес та повагу до народної творчості, патріотичні почуття на основі знайомства з народним мистецтвом рідної країни; продовжувати знайомити дітей із народними промислами українського народу; викликати бажання наслідувати майстрів; розвивати мислення, мовлення, увагу, уяву, творчість, дрібну моторику рук, самостійність, фантазію, відчуття ритму, кольоросприйняття; стимулювати інтерес до декоративного малювання, заохочувати дітей до створення робіт за мотивами народних промислів; продовжувати вчити дітей малювати рослинні орнаменти, складаючи ритмічний візерунок, створювати декоративний розпис із натури; вправляти дітей у читанні віршів напам’ять; активізувати словник дітей за темою, ввести в активний словник слова Опішня, кераміка, орнамент, гончар.

Обладнання: зразки опішнянської кераміки, затоновані паперові тарілки, гуаш, пензлики, вода, серветки; картинка — гончар за роботою.

Попередня робота: ліплення посуду, тонування форми — тарілочки.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь звертає увагу дітей на виставку опішнянської кераміки.

Вихователь. Усі ці зразки посуду зроблені у Опішні. Опішня — це старовинне козацьке містечко на Полтавщині. З давніх часів тут жили майстри, які робили з глини різний посуд, іграшки, а потім розписували його у своїй неповторній манері. Українські гончарі виробляли різноманітний посуд для приготування, зберігання й подавання до столу всіляких страв: горщики, миски, глечики, макітри, барильця. Робили вони й декоративний посуд — такий, що використовують не для куховарства, а для прикрашання оселі. Виготовляли також дитячі іграшки.

Спочатку гончар готував глину, перемішуючи її з водою. Потім глину збивали спеціальним молотом, через день чи два її місили руками або ногами. Після виготовлення виробу його ставили підсихати, потім розписували й наносили захисний шар, щоб фарба не потріскалась, а виріб блищав. Потім ще випалювали у спеціальній пічці — горні.

Що вам найбільше подобається на виставці? Чому? (Відповіді дітей.)

Пропоную вам сьогодні стати справжніми майстрами і розписати тарілочки, які ми з вами приготували. Та спочатку пограємося з пальчиками.

Пальчикова гімнастика «Ми — гончарі»

Діти виконують рухи відповідно до тексту.

Гончарями щоб нам стати,

Треба пальці розім’яти.

Спершу глину треба м’яти,

Потім стовпчики скачати.

Далі кришку додамо,

Ще і ніжки зліпимо.

Вихователь показує та пояснює прийоми роботи. Звертає увагу на ритмічність повторення елементів візерунка, кольори, які використовують майстри.

Самостійна робота дітей під музичний супровід. За потреби вихователь застосовує індивідуальний та диференційований підходи.

Вихователь. Поки наші тарілочки підсихають, послухайте віршик про чарівну тарілочку.

Котилася тарілочка

По крутій горі,

Забавляла любих діток

У моїм дворі.

Нам тієї тарілочки

Чому не любить —

Хорошая, золотая

І як жар горить.

Прийшла баба — сама чорна

І чорний жупан, —

Заховала тарілочку

У синій туман.

(Л. Глібов)

Про яку золоту тарілочку розповідається у вірші? (Про сонце.)

А що це за баба в чорному жупані? (Це ніч.)

Які гарні тарілочки вийшли, наче у справжніх майстрів. Скажіть, яка тарілочка найбільше схожа на зразок? А яка найохайніша? На якій тарілочці весь візерунок намальований правильно?

(Відповіді дітей.)

Організація виставки дитячих робіт.

Підсумки заняття.

Додаток 6

«Ой, сивая тая зозуленька…Щедрий вечір, добрий вечір…»

Мета: Виховувати любов і повагу до спадщини українського народу –

фольклорних свят, традицій, обрядів.

Розповісти дітям про цикл Різдвяних свят, ознайомити з народними

традиціями; запропонувати дітям прийняти участь у виконанні колядок, щедрівок, танцях . Створювати у дітей святковий настрій. Виховувати доброзичливе ставлення один до одного, любов і повагу до сім’ї та вміння отримувати радість від спільних заходів.

Дівчинка: Господарі добрі, зустрічайте,

Щедрівникам двері відчиняйте.

Щедрувальники прийшли,

Нову звістку принесли.

(виходять інші діти)

Пускайте до хати – будемо танцювати.

Ми ішли на вогник до цієї хати,

Не хотіли добрих людей на шляху минати.

Чи дозволите щедрувати,

З Новим роком вас вітати?

Пане господарю, чи спите,
Чи чуєте, чи дома ночуєте?
Чи скажете щедрувати,
Свій дім звеселяти?
Господар: Щедрувати саме час, тож просимо до хати вас!

Дит. 1. Щедрівочка щедрувала,
           Під віконце підбігала.
       - Чи ти, тітко, наварила,
           Чи ти, тітко, напекла?
           Неси мені до вікна,
           І вареник, і пиріг
           Неси швидше на поріг!

Дит. 2. Щедрую, щедрую,
           У вас цукерки носом чую.
           А ви, дядьку, вставайте
          Та мені одну дайте.

Дит. 3 .Щедрий вечір, а я йду.
            Сидить зайчик на льоду.
            А я його став питати,
            Куди іти щедрувати.
            А він мені показав,
Ще й вушками помахав.
Іди, іди туди,
Де добрії люди,
Де хороша господиня,
Де хороший господар
Дають дітям щедрий дар.
Добрий вечір!

Дит. 4. Послала мене мати в село щедрувати,

А батько сварився, щоб я не барився.

А мати казала, щоб ви дали сала.

Виносьте книш, бо пущу в хату миш!

Виносьте ковбасу, бо хату рознесу!

Дит. 5. Горобчик летів,
               Хвостиком вертів.
               А ти, дядьку, знай,
               Копієчку дай.
               З Новим роком вас!
(господарі дарують солодощі)

Господар: Ви багато мандрували.

Розкажіть, де побували,

Що там бачили, чували?

Діти : Побували за горою, за горою кам’яною.

Де у теремі високім – троє друзів яснооких.

Сонце, місяць, Дощик дрібен,

Кожен з них усім потрібен.

Сонце гріє, місяць - сяє,

Дощик – землю поливає!

Господар: Що ж, дітки, а давайте пограємо у гру «Сонце, місяць, дощик»

(Троє дітей ведучі – навколо кожного збирається коло. На спокійну мелодію діти йдуть колом навколо свого ведучого, под. швидку - розбігаються врозтіч. Коли музика припиняється - треба швидко зібратися в своє коло.)

Господиня і господар хвалять найспритніших дітей)

Ведуча: На Різдво ви, діти , були колядниками, а під Новий старий рік - стали щедрівниками. На Щедрий вечір молодь залюбки водила «Козу».

Хлопчик: Дозвольте Козі зайти до вашого двору поскакати!

Господар: Заходьте, будь ласка!

(хлопчик веде Козу по колу)

Хлопчик: Станьте у ряду, я Козу веду.

Де Коза ходить, там жито родить.

Де Коза туп-туп, там сіна сім куп.

Де Коза ногою, там жито копою,

Де Коза рогом, там жито стогом,

Де Коза хвостом, там жито кустом!

Коза: Ой, як тупну я ногою, та наставлю гострий ріг,

Де мій кошик із їдою, я візьму собі пиріг?

( нахиляє голову, бодає діток)

Господиня: Чим же тебе частувати?

Дати мірку жита – щоб коза була сита?

Чи мірку вівсу, а зверху ще й ковбасу?

Коли того мало, ще й кусок сала,

Щоб наша Кізонька веселою стала!

Господар: Кізонько, так не жартуй, краще нам ти затанцюй!

Танок Кози

(господарі дарують солодощі)

Додаток 7

ФОТОКОЛАЖ ДО ПРОВЕДЕНИХ ЗАХОДІВ

Створення міні-музею

Оформлення куточків по групах

Проведення та участь у семінарах, конкурсах, методичних обєднаннях

Участь у спортивних конкурсах

Волонтерство

Народознавчими стежками

Зустрічі з видатними людьми

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні / АПН України. - К.: Ред. журналу “Дошкільне виховання”, 1999.- 62 с.

2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» / О.І. Білан; за заг. ред. О.В. Низьковської. – 256 с.

3. Богуш А.М. Діти і соціум: Особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку/ А.М. Богуш. - К., Знання 2006. - С. 31-36.

4. Богуш А.М. Українське народознавство в дошкільному закладі: практикум: навч. посіб./А.М.Богуш, Н.В.Лисенко. - К.: Вища шк., 2003. - 204 с. С. 63-84

5. Богуш А., Лисенко Н. Українське народознавство в дошкільному закладі. - К., 1994. - С.169 – 187.

6. Боришевський М. Духовні цінності як детермінанта громадянського виховання особистості // Цінності освіти і виховання особистості: Наук.-метод. зб. — К., 1997. — С. 21—25.

7. Вишневський О. Орієнтири національного виховання //Рідна школа. – 1994. – № 6. – С. 42–46.

8. Калуська Л.В. Народні ремесла у дитячому садку // Бібліотека вихователя дитячого садка – 2005. – 64с.

9. Каплуновська О. «Україна – моя Батьківщина». Парціальна програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку/ О.М. Каплуновська, І.І. Кичата, Ю.М.палець; за наук. ред.О.Д. Рейпольської. – Тернопіль: Мандрівець, 2016. – 72 с.

10. Кисельова О. Ми маленькі українці // Дитячий садок – 2007. - №20. – С. 36-37.

11. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / Наук, ред. О.Л. Кононко. - К., 2003.

12. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Дошкільне виховання. — 2003. — № 2. — С. 3—8.

13. Кузьменко В.У. Соціальна компетентність дошкільнят: особливості, показники та шляхи розвитку/ В.У. Кузьменко // Дошк. виховання. - 2001. - № 9. - С. 11.

14. Лавриненко Н. Етнопедагогіка //Дошкільне виховання. 2006. - № 12. - С. 111-119.

15. Мазикина М. У. Інноваційні підходи до патріотичне виховання і соціальному становленні особистості // Виховання школярів. – 2002. – № 6. – с. 6-11.

16. Мошнина О. Патріотичне виховання дошкільнят: проект «Салют Перемоги» [Текст] / О. Мошнина // Дошкільне виховання. - 2011. - N 4. - С. 80 - 82.

17. Народознавство в дошкільному закладі / методичні рекомендації для вихователів / упорядник О.П.Макаренко – Тернопіль, 1992. – 143с.

18. Національна система виховання: концепція / Міністерство народної освіти України. - К.: Либідь, 1991. - 28 с.

19. Поніманська Т. І. Моральне виховання дошкільників. — К., 1993.

20. Правове виховання дошкільників / упорядник Є.Кулькіна. // Дитячий садок – 2007. - №21. – 31с.

21. Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку «Дитина». - К.: Освіта, 2004. - 268 с.

22. Програма художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку «Радість творчості»/ Р.М. Борщ, Д.В. Самойлик. – Тернопіль : Мандрівець, 2013. – 72с.

23. Русова С.Ф. Теорія і практика дошкільного виховання/ С.Ф. Русова. - Л., Освіта 2003. - С. 36-42.

24. Чаварга О.Ю., Тулай О.Ю. Народно-календарні свята та обряди в дитячому садку: - Ужгород, 1999.

25. Чорна К.І. Зміст патріотичного виховання школярів в умовах державотворчого процесу в Україні //Виховання патріотизму у дітей та молоді в сучасних соціально-економічних умовах: Матер. звітної науково-практичної конференції. – К., 1999. – С. 12–14.

26. Шаламова В. І. Методична робота з кадрами з патріотичного виховання в ДНЗ. - М:ТЦ Сфера, 2009.- 96 с.

КУ «Криворізький районний науково-методичний кабінет» Криворізької районної ради Дніпропетровської області

Комунальний заклад

«Радіонівський дошкільний навчальний заклад (ясла – садок) «Берізка» загального розвитку»

Криворізької районної ради

Збірка інтегрованих занять

з патріотичного виховання

(практичний посібник для вихователів)

Бесчастна Валентина Тарасівна,

вихователь

с. Радіонівка

2020 рік

Практичний матеріал підготували:

Упорядник Бесчастна Валентина Тарасівна, завідувач, вихователь Комунального закладу «Радіонівський дошкільний навчальний заклад (ясла – садок) «Берізка» загального розвитку» Криворізької районної ради, спеціаліст вищої категорії, педагогічне звання «вихователь-методист».

Консультант Ігнатенко Оксана Станіславівна, методист дошкільної освіти Комунальної установи «Криворізький районний науково-методичний кабінет» Криворізької районної ради

Запропонована збірка інтегрованих занять для дітей дасть можливість педагогам-дошкільникам реалізувати на практиці інтегрування різних видів діяльності, систематизації знань, умінь, навичок з патріотичного виховання.

НАРОДНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ

(інтегроване заняття)

Освітні завдання: розширити та закріпити знання дітей про національні символи; продовжувати знайомити з історією України; формувати бажання якомога більше дізнатися про історичне минуле своєї Батьківщини; поглибити знання дітей про значення народних символів — оберегів; закріпити знання малих форм народної творчості; викликати цікавість до народних традицій; виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дітей з національними символами, історією України, бажання берегти народні звичаї, традиції; розвивати діалогічне мовлення, мислення дітей, пам’ять, увагу, уяву; естетичні почуття; вправляти дітей у знаходженні парних картинок; продовжувати вчити слухати віршований текст, складати речення з певним словом; активізувати в словнику дітей назви народних символів (верба, калина, віночок, вишиванка, рушник), ввести поняття оберіг, назви кольорів.

Матеріал: зразки українського фольклору, вишитий рушник, вишиванка, картинки (слайди) із зображенням калини та верби, віночок, картинки до гри «Знайди пару», обладнання для виконання зображувальних завдань.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь.

Я прочитаю вам вірш, а ви уважно слухайте і потім розповісте мені, про що він.

Де Україна?

Україна в давній славі,

В козацьких пригодах,

На заквітчаних левадах,

В рідних синіх водах.

Україна в тих долинах

І високих горах,

На степах буйних, широких

У гаях, у борах.

Україна в білих селах,

У густих садочках,

У хрещатому барвінку,

У синіх квіточках.

Україна в рідній мові

І в пісні прекрасній,

Україна в рідній школі,

В майбутності ясній.

Україна в чистих хатах,

І в сільській церковці,

У дитячому серденьку,

В розумній головці.

Україна в ясних зорях,

В сонці, що над нами,

І в очах добрячих, ясних

Рідненької мами.

(Ю. Шкрумеляк)

Вихователь. Про що цей вірш? Де поет бачить Україну? Чи згодні ви з ним? (Відповіді дітей.)

З давніх-давен український народ зберігав свої традицій, створював обереги. Ви вже знаєте, що існують українські народні символи. Пригадаймо, що вони означають для нашого народу. Про один із цих символів я загадаю вам загадку.

Проливала дрібні сльози молода дівиця,

Полоскала довгі коси у чистій водиці. (Верба.)

Так, це верба. (Виставляє картинку з зображенням верби.)

Чому ж це дерево так шанують в Україні? Здавна існує традиція висаджувати вербу на городі та біля ставка, криниці. Вона оберігає джерельця та річки від замулювання. У народі кажуть. «Там, де живе верба, живе і вода». А ще з верби робили ясла для худоби, плели кошики. Гілкою верби вітають зі святом Вербної неділі.

«Будь здоровий, як вода, а рости, як верба», —приказували, злегка вдаряючи людину вербовою гілочкою. Засушену гілку освяченої верби зберігали протягом року, у відварі таких гілочок купали дитину. Верба має цілющі властивості, вона рятує від болю. Верба й донині є символом України.

Далі ми поговоримо ще про один символ. Про нього ви вже багато знаєте і самі зможете про неї розповісти. Та спочатку відгадайте загадку.

У вінку зеленолистім,

у червоному намисті

Видивляється у воду

на свою хорошу вроду. (Калина.)

Так, це калина. Розкажіть мені про неї. (Розповідають троє-четверо дітей.) Справді, ви багато знаєте про цей український народний символ. А я ще хочу розповісти вам, що калина — символ вірності Україні та нескореності. Верба — символ рідного дому, близьких та рідних людей. Недарма у народі кажуть: «Без верби і калини нема України».

Про вербу та калину існує багато приказок і прислів’їв. Чи знаєте ви якісь із них?

Приказки та прислів’я про вербу і калину

Де росте верба, там джерельна вода.

Де срібна вербиця — там здорова водиця.

Калина — одвічний символ України.

Дівчина красива, як у лузі калина.

Дівчинка у вінку — наче калина у цвіту.

Динамічна пауза «Ой, є в лісі калина»

Діти виконують рухи на вибір вихователя під однойменну

українську пісеньку.

Вихователь. Це були рослини-обереги українського народу. А зараз ми перейдемо до оберегів, які виготовляють самі українці ще з сивої данини. Це, звичайно, вишиті рушники та сорочки. Подивіться, які вони гарні. У кожній місцевості нашої країни рушники та сорочки вишивають по-своєму: використовують нитки різних кольорів; десь вишивають рослинні елементи, а десь — геометричні візерунки. Але в будь-якій вишивці закладено побажання щасливої долі, доброго здоров’я, вишивані обереги покликані захищати людину від усяких негараздів. «Хай стелиться вам доля рушниками!» — казали, бажаючи людині щастя.

Ви дізналися багато нового, а тепер пропоную вам розважитись і пограти у гру «Знайди пару».

Розвивальна гра «Знайди пару»

Кожна дитина отримує по 5–6 карток із зображенням рушників із різними візерунками. При цьому серед картинок є 1–2 пари однакових рушників. Завдання дітей — знайти ці пари.

Вихователь. Скажіть, а про який ще український народний оберіг ми не згадали? (Діти висловлюють свої думки.) Так, про український віночок. Послухайте вірш про нього.

Український віночок

Зробила я віночок

Із квітів та стрічок,

Піду в нім танцювати

Веселий гопачок…

…Хоч квіти паперові,

Та їхні кольори

Дарують гарний настрій

Всій нашій дітворі.

Я лагідно торкаю

Цю ніжність і красу.

Свою веселу вдачу

До кожного несу.

(В. Кленц)

Вихователь (показує віночок). Кількість квіточок у вінку дівчини змінювалась від 4 до 12 в міру того, як дівчина росла. Кожна квітка у вінку має своє значення. А ще до віночка прив’язували кольорові стрічки. Вони мали бути трохи довшими від волосся, заплетеного в косу, щоб оберігати від недобрих поглядів. Кольори стрічок також символічні:

• жовта — символ сонця;

• зелена — краси та молодості;

• жовтогаряча — символ хліба;

• рожева — символ достатку;

• червона — символ краси.

А зараз я пропоную вам скласти речення зі словом віночок.

Дидактична гра «Склади речення»

Діти з допомогою вихователя складають речення зі словом віночок.

Вихователь. Сьогодні ви згадали те, що вам було відомо про народні символи, і дізналися багато нового. Я дуже хотіла намалювати до цього заняття українські обереги, але не встигла. Допо- можете мені домалювати їх? (Відповіді дітей.)

Вихователь показує дітям незавершені малюнки:

y Гілки верби без пухнастих «котиків». Завдання: з вати зробити пухнасті «котики» на гілках.

y Кущ калини з гронами без ягідок. Завдання: намалювати ягідки ватними паличками.

y Рушник із частковими елементами візерунка. Завдання: домалювати візерунок.

y Віночок без стрічок

Завдання: домалювати стрічки.

Кожна дитина самостійно обирає вид роботи, матеріали для її виконання. Після завершення роботи вихователь підбиває підсумки заняття.

«Україна – рідний дім»

Конспект інтегрованого заняття з патріотичного виховання для дітей різновікової групи

Програмовий зміст: продовжити знайомити дітей з історією України; закріпити знання про державні та народні символи. Фомувати бажання якомога більше дізнаватися про минуле українського народу. Вчити виготовляти ляльки - мотанки з тканини. Збагатити словник дітей такими словами: мотанка, безлика,оберіг. Розвивати зв'язне мовлення дітей, формувати відчуття прекрасного під час виготовлення народної ляльки. Виховувати інтерес до минулого свого народу.

Попередня робота: розповідь про виникнення ляльки – мотанки, створення міні- музею, вивчення віршів про Україну,пісень, бесіди ,показ ілюстрацій про Україну.

Матеріал: іграшки,символи України, запис Гімну України, заготовки тканини на ляльку-мотанку.

Хід заняття

Сьогодні у нас багато гостей, поверніться до них обличчям, лагідно посміхніться, оченятами, привітайте лагідно. Діти, ми поговоримо сьогодні з вами про Україну , про ЇЇ традиції.

У світі немає нічого кращого, дорожчого, як земля, країна, де ми всі народилися, живемо. Вона дарує нас своїми чарівними барвами, вона , як мама, у світі одна.

То як називається наша країна? (відповіді дітей)

Україна – це наша Батьківщина ,це наш край, земля, по якій ми ходимо щодень, де ми вперше почули мамину мову, колискову пісню.

- Діти, хто може пояснити,що таке Батьківщина? (Рідний край,де ми народилися і живемо).

- А якою мовою ми розмовляємо?

- А хто пригадає вірш про Україну? (діти декламують вірші).

- А якщо ми живемо на Україні і розмовляємо українською мовою , то хто ми з вами?

- Ми – українці. Живемо у вільній і незалежній державі. А кожна держава має свою символіку.

- Які державні символи? Назвіть їх. (Гімн, Прапор, Герб).

- Якого кольору український прапор? (жовто – блакитного).

- А як ви думаєте, чому саме тризуб вважають Гербом України, тому що, число три завжди вважають казковим і чарівним. А ще у тризубі єдність життя: батько – мати – дитя.

- Кожного ранку ми з вами співаємо, що? Так ,Гімн України. І сьогодні він зазвучить.

- А зараз сідайте , будь ласка на стільчики і продовжимо.

- Сьогодні ми з вами відправимось у чарівну подорож. А про що ми з вами будемо говорити, ви здогадаєтесь, коли послухаєте ось цей вірш.

- Є діти, на світі щось дуже чудове

Вони разом з нами ще з колискових,

Ми граємось з ними і раді завжди

Коли у дарунок приносять нові

Бувають яскраві і навіть смішні

Бувають веселі,пухнасті,м'які

Веселі,маленькі й усі чарівні

Скажіть мені,діти, так що ж це

Здається мені запитання легке.

- Так, молодці, це іграшки.

- Які бувають іграшки?

- Діти, а де ви берете свої іграшки? ( їх дарують,купують у крамниці, на базарі).

- Подумайте,і скажіть, хто ж виготовляє іграшки? (дорослі)

- Якими іграшками полюбляють гратися дівчатка? (ляльками)

- Послухайте вірш…

За вікном в крамниці лялечка сидить

Синіми очима на дітей глядить

Галочко, Маринко Ви купіть мене

На м’якенький килим посадіть мене

Лиш мені, кохані, кривди не робіть

Ручок не ламайте, кучерів не рвіть

Діти, любі,діти, Вас прошу усіх

Лялечок любіть подружок своїх

Але так не завжди було. У далекі минулі часи було все по іншому. Готових іграшок ніхто не купував бо й крамниць ,де вони продавались ніхто не знав і не бачив.

- Наші бабусі, пра бабусі виготовляли своїм дітям лялечки. Ось такі. Вони скручували їх із старої хустини,чи тканини.

- Як ви гадаєте, як діти ними гралися?

- Так ,її не можна було ні купати, ні роздягати. Лялечку просто носили,співали їй колискових ,колихали,говорили з нею.

- А якщо дівчинка захоче роздягнути свою донечку, то що буде?

- Як звуться такі ляльки? (мотанки)

- У цих ляльок немає ні очей, ні носика, ні ротика. Вона безлика.

- Повторіть безлика.

- Діти, що це означає?

- З чого виготовляють мотанки (з ниток, трави, тканини, соломи). Ляльки були ігрові І оберегові. Ігрові – це які ляльки?

- А оберегові?

- Давайте підійдемо до нашого міні – музею і пригадаємо, які ляльки є в нас.

- Що це за лялька? (травничка)Чому вона так називається?

- А як називається ось ця лялька? (зерновушка, або горошинка)

- Ці ляльки ігрові чи оберегові ? А чому їх так називають? ( Оберегові ляльки оберігають від небезпеки,хвороби, сварок).Такі ляльки мами виготовляли для своїх дітей: клали їх в колисочки давали гратися. Вважалося ,що все погане забирає на себе лялька, а дитина росте здорова.

- Давайте і ми з вами виготовимо ляльку мотанку.

- Проходьте в майстерню і будемо виготовляти ігрову, подарункову ляльку. Вона проста у виготовленні.

- Я вам, нагадаю послідовність виготовлення. Берем вату і катаємо щільну кульку. Потім візміть найбільший круг тканини і положіть середину кульку і стисніть в кулак фіксуючи ризинкою. Розправте тканину - це буде перший шар, а потім так само другий і третій. Потім беремо білу тканину рівномірно накладаємо на поверхню і фіксуємо ризинкою і робимо ручки. Наприкінці завязуємо косинку.

- Діти за цим столом будуть робити намисто для лялечки. Нанизуємо на проволочку бусинки і закріплюємо.

- А самі маленькі, пограються зробленими лялечками.

- Які гарні ляльки-мотанки ви зробили своїми руками. І намисто красиве. Давайте подаруємо свої ляльки нашим гостям напам’ять про нашу сьогоднішню зустріч.

«ЧЕРВОНА КАЛИНА ПІД ВІКНОМ»

(інтегроване заняття)

Освітні завдання: виховувати інтерес до об’єктів природи, патріотичні почуття на основі знайомства з народними символами України; дати знання про калину як народний символ українського народу; розвивати мовленнєве дихання, мовленнєвий апарат, здатність до чіткого звуконаслідування, спостережливість, увагу, діалогічне мовлення, дрібну та загальну моторику, сенсорні здібності дітей; продовжувати вчити дітей слухати та розуміти віршований текст; учити дітей малювати пальчиком, наносячи крапки на задане місце; продовжувати знайомити дітей з природними символами (з калиною, з її цілющими властивостями); вправляти дітей у створенні колективної роботи; спонукати до милування природними об’єктами; закріпити диференціацію червоного та зеленого кольорів; активізувати у словнику слова калина, червоний, зелений, намисто, гроно, листя, кущ; заохочувати до діалогу з дорослими; формувати вміння емоційно, з інто- наційною виразністю декламувати тексти малих фольклорних форм, чітко і виразно промовляти скоромовку.

Обладнання: аркуш ватману, на якому намальований кущ калини; гуаш червоного кольору, вологі серветки; слайд — калина; калинове варення, трав’яний чай, посуд для чаювання, паперові серветки, гроно калини.

Попередня робота: ознайомлення дітей із калиною, читання художньої літератури про цю рослину, розглядання малюнків.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять півколом на стільчиках.

Вихователь.

- Діти, послухайте віршик!

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.

- Про яку ягоду я прочитала віршик? (Про калину.) Подивіться, яка вона гарна. (Виставляє картинку куща калини або слайд.)

- Якого кольору листя, а якого — ягідки? (Відповіді дітей.) Подивіться: ягідки калини ростуть разом, дружно. Такий ≪пучечок≫ ягідок називається ≪гроно≫. (Показує гроно калини.)

- Діти, подивіться, який гарний кущ калини! Які яскраві кольори! Вам він подобається? (Відповіді дітей.) Калину в Україні завжди любили та шанували, складали про неї вірші.

Калинонька

Ось калина над водою,

Віти стеле по воді.

Хто це щедрою рукою

Їй намистечко надів?

Червонясте, променисте,

Розцвітає, як вогні.

Дай хоч трошечки намиста,

Калинонько і мені.

(М. Познанська)

Вихователь. А ще калина — народний символ України. Недарма кажуть: ≪Без верби та калини нема України≫. Калина — символ дівочої краси, вроди і долі. А ми з вами вже вчили приказки про калину. Хто пригадає? (Діти пригадують, вихователь їм допомагає.)

Прислів’я та приказки про калину

Красива, мов червона калина.

Щоки червоні, як ягідки калинові.

Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

Молода дівчина гарна, мов калина.

Вихователь. А ще калина дуже смачна та корисна. Вона допомагає від багатьох хвороб. Подивіться: я приготувала для вас калинове варення. Сідайте, будь ласка, за стіл, і зараз ми його покуштуємо. (Вихователь організовує частування. Звертає увагу на те, що в калині є кісточки, тож треба бути обережними; розповідає про цілющі властивості калини; звертає увагу на культурно-гігієнічні правила.)

Вам сподобалась калина — її краса, її червоні ягідки? А я пропоную вам прикрасити нашу групу: на згадку про сьогоднішнє знайомство намалювати кущ калини. Згодні мені допомогти? (Вихователь спонукає дітей до позитивної відповіді.) Подивіться, кущ калини я намалювала… (Виставляє заготовку — кущ калини без ягідок.)

Якого кольору листячко? А що я не встигла намалювати? (Ягідки.) Тоді я пропоную підготувати наші пальчики та намалювати ягідки калини.

Пальчикова гімнастика «Червона калина»

Є в нас ягідка одна, (Пальчики зімкнені в кільце.)

Дуже гарна та смачна, (Незначні повороти кистю руки.)

Не ожина, не малина, (Легке струшування кистями рук.)

А червоная калина. (Плескання в долоні.)

Вихователь. Фарбу якого кольору я приготувала? (Червоного.) А пензлики я забула взяти… Що ж нам тепер робити, як ще можна намалювати ягідки калини? (Вихователь підводить дітей до рішення малювати пальчиками. Діти разом із вихователем розглядають кущ, визначають місце розташування ягідок. Вихователь нагадує, що ягідки ростуть разом у гроні, тому й малювати їх треба так. Показує та пояснює прийоми роботи; нагадує про охайність.)

А тепер підходьте до столу і починайте малювати. (Вихователь розташовує ватман на столі так, щоб усім було зручно. Самостійна робота дітей під спокійний музичний супровід. Вихователь застосовує індивідуальний та диференційований підходи.)

А поки наш калиновий кущ підсихає, я пропоную вам заспівати народну колискову пісню про калину. (Діти імітують рухи заколисування на руках дитини і співають разом із вихователем.)

Спи, мій любий сину,

Піду я по калину.

Калини наламати,

Дитя щоб напувати.

Щоб росло здорове,

Веселе та бадьоре,

Щоб була дитина

Гарна, мов калина.

Який гарний калиновий кущ у нас вийшов! Вам подобається?

Зараз ми його прикріпимо до стіни, і нехай усі милуються. Вам сподобалось сьогоднішнє заняття? А що сподобалось найбільше? (Відповіді дітей.)

Підсумки заняття.

ВИШИВАНКА

(інтегроване заняття)

Освітні завдання: знайомити дітей із народним оберегом — вишиванкою, її значенням для українців; закріплювати знання дітей про український національний одяг; виховувати інтерес до народної творчості, патріотичні почуття через формування поваги до народних традицій; розвивати в дітей дрібну моторику рук, діалогічне мовлення, образне мислення; відчуття форми та кольору, ритму, окомір; учити дітей малювати візерунки на сорочці (паперові форми), поєднуючи елементи, різні за кольором (синій, червоний) і формою (крапки, круги, лінії прямі та хвилясті); слухати та розуміти

віршований текст; показати залежність візерунка від об’єкта декору (малювання на рукавах, біля комірця); активізувати в словнику слова сорочка, вишиванка, візерунок, синій, червоний, доля, оберіг, ненька, назви українського національного одягу.

Матеріал: сорочки-вишиванки чоловіча й жіноча (справжні або картинки), паперові форми сорочки, лялька в національному одязі, 2–3 зразки розмальованих вишиванок, гуаш червоного та синього кольорів, пензлики (вузький та широкий), ватні палички, склянки з водою, серветки.

Попередня робота: розгляд українських вишиванок, обговорення візерунків, їхніх колірних особливостей.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять півколом на килимі.

Вихователь. До нас знову завітала лялька Оксана. Привітаймося з нею… А подивіться, яке в неї гарний незвичне вбрання!

У що вона вдягнена? (Діти відповідають. Вихователь за необхідності уточнює їхні відповіді.) Лялька вдягнена в український національний одяг.

Діти, послухайте вірш української поетеси Варвари Гринько «Вишиванка».

Вишиваю вишиваночку

Я для братика Іваночка.

Вишиваночка у вишеньках,

Ягідками рясно вишита.

Вся в мережках вишиваночка —

Подарунок для Іваночка.

Діти, про що цей вірш? (Відповіді дітей.) Одним із найкрасивіших елементів українського одягу є сорочка-вишиванка. Вишиванки носять і чоловіки, і жінки. На цих сорочках вишивали нитками гарні візерунки — біля коміра, на рукавах. Орнамент на вишиванках може складатися з геометричних або рослинних елементів, тобто на них можуть бути вишиті просто фігури (ромби, смужки) або ж квіти, листя.

Коли приходила зима, вечорами, при світі свічок, жінки й дівчата співали пісні та вишивали сорочки собі, своїм дітям, чоловікам, щоб берегла їх доля від хвороб та нещасть.

Вишиванку вишиваю

Та долі промовляю:

Бережи мою донечку,

Щоб щаслива була долечка.

Щоб здоровою була,

Щоб краса її цвіла.

Як сорочку одягала,

Свою неньку щоб згадала.

Хто співає цю пісню? Для кого вишивається сорочка? Чого ненька бажала для своєї доні? (Обговорення з дітьми.)

Зробимо вишиванки для наших ляльок? Для цього я вам підготувала ось такі паперові сорочки, а ви можете намалювати на них вишивку. (Розгляд зразків та частковий показ прийомів роботи.)

Пальчикова гімнастика «Вишивальники»

Починаєм вишивати — (Стискання і розтискання кулачків.)

Вишиванку прикрашати. (Рухи, що імітують шиття.)

Гарні квіти і листочки — (Квіти — пальці на долоньках розставлені, листочки — складені разом.)

Це прикраси для сорочки. (Плескання в долоні.)

Самосійна робота дітей під музичний супровід. Вихователь застосовує індивідуальний та диференційований підходи. Після завершення роботи діти з вихователем організовують виставку

вишиванок.

Вихователь. Сьогодні, коли прийдете додому, запитайте у мами, бабусі, чи є у вашій сім’ї вишиті сорочки, рушники. Попросіть про них розповісти.

Підсумки заняття.

«ВІНОЧОК ДЛЯ КАТРУСІ»

(інтегроване заняття)

Освітні завдання: дати знання про український віночок як національний символ України, про символічне значення квітів у віночку; виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дітей з національними символами, художній смак, охайність у роботі, виховувати повагу до народних традицій; розвивати образне мислення, образне сприйняття, відчуття кольору, діалогічне мовлення, дрібну моторику рук; подовжувати знайомити дітей з українським національним одягом (жіночим), учити викладати й наклеювати паперові квіти на графічну основу; викликати в дітей бажання радувати інших; учити дітей слухати та розуміти віршований текст, відповідати на запитання за змістом; закріплювати навички користування пензликом; активізувати у словнику дітей слова віночок, оберіг, вишиванка, спідничка, чобітки; незабудки, чорнобривці, барвінок, ромашка.

Обладнання: штучні віночки зі стрічками, лялька в українському національному одязі, аркуш формату А4, на якому намальована основа для віночка; паперові квіти (ромашка, барвінок, незабудка, чорнобривці), обладнання для аплікації; квіткові серединки, на кожній з яких зображено квітку (ромашка, незабудка, чорнобривці); по шість пелюсток до кожної квітки; музичний супровід — українські мелодії на вибір вихователя.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь. Діти, подивіться, які гарна лялька до нас завітала. А що в неї незвичайне? (Одяг.) А зараз ми з нею привітаємось і познайомимось. Добрий день, люба госте! Ми тобі дуже раді. А як

тебе звуть? (Вихователь говорить від імені ляльки: «Катруся». Діти називають свої імена.)

Лялька прийшли одягнена в український національний одяг. Із чого він складається? Пропоную вам пограти у гру «Я покажу, а ти назви».

Розвивальна вправа «Я покажу, а ти назви»

Вихователь показує елементи одягу ляльки, а діти називають: сорочка-вишиванка, спідничка, фартух, черевички, чоботи. Вихователь уточнює колір спідниці, чобіт тощо.

Вихователь. А що не одягла Катруся на голівоньку? (Віночок.) Подивіться, вона принесла з собою кілька віночків (показує штучні віночки, спонукає дітей роздивитися їх).

Які квіти заплели у віночок? (Ромашка, барвінок, незабудка, чорнобривці…) Я вам хочу щось розповісти. Сядьте зручно та послухайте.

Віночки для дівчаток плели з живих квітів ще бабусі ваших бабусь. Коли ваші бабусі були такі за віком, як ви, вони теж носили віночки. Віночок — це оберіг дівчини. Оберіг — це те, що оберігає людину від хвороб та негараздів. Дівчата носили віночки, поки не виростали та не виходили заміж. А ще до віночків прив’язували ось такі гарні кольорові стрічки. Про віночки в народі існують

приказки та прислів’я.

Приказки та прислів’я про віночок

У віночку калина — добра й гарна дівчина.

Віночок заплітати — долю закликати.

Гарний вінок — краса дівчини.

Вихователь спонукає дітей по кілька разів повторити

прислів’я.

Вихователь. Кожну квітку для віночка обирали не просто так: усі квіти мають своє значення. Барвінок дарує дівчині красу, ромашка вчить доброти, незабудка — розвиває зір, чорнобривці — дарують здоров’я дитині. Узагалі всі рослини дуже корисні і людям, і тваринам. Тому їх не можна просто так рвати й витоптувати. Але ви в мене дуже розумні діти й робити цього не будете.

Правда ж? (Відповіді дітей.)

А тепер послухайте віршик про віночок.

Український віночок

У віночку нашім

Різнобарвні квіти —

Символ України

І дарунок літа.

Тож усім на нього

Подивитись любо:

Гілочку зелену

Узяли у дуба.

Квіточку любистку,

Щоб усіх любили,

У барвінку листя,

Аби довго жили.

Чорнобривців квіти,

Щоб чорніли брови,

Кетяги калини —

Для краси й любові.

Є ще різні квіти

В нашім ріднім краї,

Їх веселе літо

У вінок вплітає.

(За Л. Савчук)

Вихователь. Вам сподобався вірш? Про що в ньому йдеться?

Про які квіти? (Коротка бесіда за віршем.) А зараз я пропоную вам пограти у гру «Склади віночок».

Дидактично-рухлива гра «Склади віночок»

Для гри потрібні паперові або картонні кружечки, що символізують серединки квітів. На кожному зображена квітка: ромашка, барвінок, чорнобривець, незабудка та ін. Крім того, вихователь готує паперові пелюстки для відповідних квітів.

Серединки квітів розкладені по колу, а пелюстки довільно розкидані. Діти танцюють на власний смак під українську народну мелодію. Коли музика припиниться, дитина підбігає до серединки і, глянувши , яка це має бути квітка (ромашка, незабудка, мак абощо), збирає по одній пелюстці й підкладає до цієї серединки. Кожен повинен назвати свою квітку.

Вихователь. Вам подобаються віночки? А Катруся до нас прийшли не просто так, а по допомогу. Такі гарні віночки захотіли мати всі ляльки нашої групи і навіть усі ляльки в дитсадку.

Ми можемо допомогти лялькам зробити гарні віночки. Ви згодні? (Відповіді дітей.)

Подивіться: ми з Катрусею вже підготували основу для віночка. (Показує основи для малювання — аркуші, на яких намальовані зелені кола.) Якого кольору основа для віночка? (Зеленого.) Так, тому що вінок плетуть із зеленого листя і трави.

А якого кольору квіти ми з Катрусею для вас приготували? (Білого, блакитного, жовтогарячого та червоного.) Тепер займайте свої місця і наклейте квіточки на віночок. (Самостійна робота дітей під музичний супровід. Вихователь застосовує індивідуальний та диференційований підходи.)

Які чудові віночки у вас вийшли! Ляльки будуть дуже раді. Ви молодці!

Що ми з вами сьогодні робили? Які квіти ми «вплели» у віночок? А чому віночок такий важливий для дівчини?

Підсумки заняття. Діти прощаються з Катрусею та запрошують її ще приходити в гості.

«Знавці рідного краю»

Конспект інтегрованого заняття

Програмовий зміст: ознайомити дітей з назвою рідного краю, селом в якому народилися, державними символами; дати знання про те, що люди, які живуть в Україні, - це український народ (українці) і розмовляють вони українською мовою; формувати уявлення про красу свого рідного краю; викликати почуття любові до рідного краю. Вчити виготовляти ляльки - мотанки з тканини. Навчати дітей застосовувати на практиці набуті знання та навички, складати з частин ціле, диференціювати множини за певними ознаками, вправляти дітей у розрізненні геометричних фігур, у розв’язуванні логічних задач, закріпити знання про цифри, вміння орієнтуватися у просторі. Закріпити знання про букви та звуки, уміння ділити слова на склади, робити звуковий аналіз слів. Продовжувати вчити складати слова із складів та по можливості читати їх. Закріпити знання про речення та вміння складати речення за схемами. Розвивати мову, память, комунікативні навички дітей, увагу, зорове сприйняття, логічне, наочно-образне мислення, колективізм, самостійність. Виховувати патріотичні почуття та повагу до державної атрибутики, любові до рідного краю та землі, почуття гордості за неї.

Хід заняття

Вихователь. Дітки, подаруємо привітання і хороший настрій нашим гостям і собі.

Доброго ранку! Доброго дня!

Хай плещуть долоньки,

Хай тупають ніжки.

Працюють голівки,

І сяють усмішки.

Доброго ранку! Доброго дня!

Бажаєте ви. Бажаю вам я!

Я вас вітаю, я вас люблю,

Всі ми живемо в ріднім краю.

Вихователь. Діти сьогодні до нас завітало багато гостей, і ми їм розкажемо про наш рідний край

Вихователь.На екскурсію казкову є у нас година

На машині часу об’їдемо малу Батьківщину.

Але, діти чи готові до такої подорожі?!

Давайте перевіримо! ( Вихователь задає питання, діти відповідають)

1. Столиця нашої країни?

2. Як називається головна річка?

3. Яка рослина є символом України?

4. Народні символи України?

5. Прислівя про Україну? Кожному мила своя сторона.

За рідний край життя віддай.

6. Якими морями омивається Україна?

8. А люди, які тут живуть? (українці)

7. Гори?

8. У якій півкулі знаходиться на карті наша Батьківщина? (У східній).

9. На якому материку ми живемо? (Євразія)

10. Як називається наш обласний центр?

11. Яке найбільше озеро в Україні? (озеро Сасик).

Вихователь: А для того щоб розпочати подорож нам потрібно що?(карта)

(Перше що ми розглянемо буде наше село Радіонівка ,його ми позначимо гербом нашого міста).

Вихователь. Що ж таке Мала Батьківщина? – все те, що оточує нас із малку.

(батьки, садок, вулиця на якій живемо, рідні…)

Вихователь: Як називається наше село? А що особливого є у нашому селі?

А ми з вами живемо біля міста Кривий Ріг, тому ми і є хто ? (Криворіжці)). А область у нас яка?

Зараз я буду вам називати слова,а ви перший звук викладайте(сонячний,красивий,артистичний,дружнє,ошатне,веселе,славетне,місто). Слово: Кривий Ріг

Звуковий аналіз слова: Кривий Ріг

З чим асоціюється у вас наше село (родина, друзі, садок) і річка (вода, сонце, пісок)

Чим відрізняються звуки від букв? Звуки чуємо і вимовляємо. А букви бачимо і пишемо.

Д/г «Склади прислів’я»

Рідна земля — мов колиска золота

Всюди добре, а дома найліпше

Свій край, як рай, а чужа країна, як домовина.

Кожен край має свій звичай

Рідний край — земний рай.

Вихователь: Склали, прочитали, повторили всі разом.

Прислів’я — це речення.

З чого складається речення? (з слів )

Скільки слів у вашому реченні?

А у вашому?

Слова можна поділити як?(на склади)

Як можна визначити скільки складів?

Поділимо на склади слово. Скільки складів?

А тепер перевіримо,які ви знавці української мови

Дидактична гра «Яке слово зайве?»

Я називаю кілька слів, а ви скажете, яке слово зайве, тобто не українське.

Чоловік, дівчинка, boy;

Рослина, цветок, кущ;

Стіл, зонтик, книжка;

Жінка, хлопчик, man;

Тарілка, кувшин, глечик;

Куртка, чоботи, пуговица;

Спідниця, пуговица, шарф.

Вихователь Молодці,рушаємо далі,по Херсонському краї…Яка наступна зупинка на карті? А на якому транспорті ми можемо туди дістатися? І щоб дізнатися яке у вас місце на кораблі,треба виконати завдання:

Д/г «Сусіди числа»

Психогімнастика «Шум річки»

Уявіть собі, що ми з вами лежимо на кораблі. Хвилі набігають на корабель з тихим шелестом і ніби заколисують нас – ш-ш-ш, ш-ш-ш. Сонечко пригріває, хвилі шепочуть ніби це тихесенько дихає море. І ми поступово починаємо дихати разом з ним – глибокий вдих носом – повільний видих, вдих – видих, наші очі закриваються, теплі хвилі підхоплюють нас на свої блакитні спинки – і ось ми вже линемо по річці. Вдих – видих, вдих – видих. Річка спокійна, сонечко світить, пригріває. Клімат у нас помірно континентальний, характерний для українського степу, проте пом’якшений , що робить його ідеальним для відпочинку. Цікавою памяткою є річка Інгулець.

Вихователь: коли ви зєднаєте цифри по порядку, від 1 до 10, то дізнаєтеся куди ми з вами потрапимо. (пряма лічба)

Вихователь: Але щоб потрапити на маяк потрібно відшукати ключі від замка.

Д/г «Добери ключ»

У нашій річці живе багато різних риб, вони сперечаються, і ніяк не можуть визначити кого більш, а кого менш. Давайте допоможемо їм, і за допомогою математичних знаків розсудим їх.

-Кого більше? Меньше?

На острові є чарівні будиночки для мушлі, допоможемо їх розселити.

Д/г «Склад числа»

Вихователь (викладання цифр, читання слів) В цьому порту знаходиться багато кораблів, човників, яхт і у кожного є своя назва. Але трапилось лихо. Налетів вітер і всі літери в назвах переплутались. Давайте допоможемо їм, і розшифруємо назви.

Вихователь: Діти а що можна знайти на нашому острові? І щоб отримати цей скарб,треба розв’язати задачі:

Скачуть жабки: ква-ква-ква!

Ой, яка м’яка трава!

Тут – 5 жабок, а там – 2.

Скільки разом їх в траві?

5 чайок летіло, і на квіточки сіло.

Прилетів іще 1, сіла на квіточку і вона.

То ж скажіть-но, скільки всіх чайок стало?

Скільки риб тут — не скажу,
Відгадай, не покажу.
Якщо три до них додать, От тоді їх буде п`ять.

Сидів хлопчик біля річки,

Він спіймав аж три плотвички.

Кошенятко одну вкрало.

Скільки рибок в нього стало?

Малюки дельфіни грали Синє море збушували.
Їх почув дідусь Нептун,
Розбудив його їх шум.
Грізно крикнувши на них,
Покарав маляток всіх:
Три збирали бурунці —
Білі й сині баранці,
П'ять розгладжували море,
Що постало, наче гори.
Два найменші малюки
Позбирали іграшки.
Скільки ж всіх дельфінів в зграї? —
Зараз вас я запитаю.

Коників морських 8 пливло

3 з них сховалися, скільки їх зосталося?

Молодці, всі задачі розв’язали і з собою скарб забрали тож можна повеселитися.

Фізкультхвилинка

Але щоб отримати квиток потрібно відповісти на запитання:

- Назвіть дні тижня не називаючи їх?

- У вазі лежало червоне і жовте яблук, Вася взяв не жовте. Яке яблуко залишилося у вазі?

- Скільки лап у двох ведмедів?

- Ти та я, та ми з тобою, скільки нас усього?

- Скільки сонць на небі?

- У якої фігури немає ні початку ні кінця?

- Летіло 2 крокодили один в Київ другий в Кривий Ріг. Скільки летіло крокодилів?

- Скільки днів на тиждень сова полює на мишей?

- Хто більше важить 1 слон чи 3 зайці?

- Що стоїть між 2 і 8,

- Що об’єднує дні тижня,веселку,музику і чудеса світу?

- Скільки кольорів у світлофора?

- Росло 4 берези, на кожній березі по 2 яблука, скільки всього яблук?

Вихователь. Наступна зупинка – «Зелені хутори Таврії»

А екскурсоводом буде Аліна К.

Єдиний у східній Європі комплекс розташований на незайманій природі Таврійської лісостепової зони – це своєрідна Україна у своїй історичній та культурній мініатюрі. Площа Хуторів вдвічі більша за площу такої держави як Ватикан. Тут відроджуються традиції наших пращурів і практично забуті ремесла, які кожен зможе спробувати.

Тож підійдіть кожен до того будиночку який вам подобається (Хутір Символи України, Хутір Ляльки мотанки,Обереги,Музей українського посуду)

Хутір Символи України

Вихователь: – (дитина читає вірш)

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави,

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх ознака – слави.

Синьо – жовтий прапор маєм,

Синє – небо, жовте – жито,

Прапор свій оберігаєм,

Він – святиня, знають діти.

(Н. Поклад)

Вихователь: – А які державні символи ви ще знаєте? (герб та гімн). Що зображає г

ерб? (це тризуб, що зображає старовинну зброю. Нею наші прадіди мужньо билися з численними ворогами, виборювали волю для свого народу),(дитина читає вірш).

Наш герб – тризуб, це воля, сила.

Наш герб – тризуб! Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є, ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.

Вихователь: – Що таке гімн? ( гімн – найголовніша пісня країни). Діти слухають гімн України стоячи, поклавши руку до серця.

Д/г «Склади з частин ціле»

Хутір Ляльки мотанки (виготовляють мотанку)

Лялька-мотанка – українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг.

Людина вигадувала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку для дитини, як оберіг дому. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки і побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід. Усі елементи одягу мотанки є символічними: спідниця уособлює землю; сорочка — три часи: минулий, теперішній і майбутній; головний убір — очіпок, стрічка чи хустка — зв’язок із небом...
Українська лялька тим унікальна, що вона — така ж, яка була тисячі років тому!

Узор вручну, широка планка,
Легенький запах ковели.
Моя сорочка вишиванка ,
Вся ніби сплетена з трави.
Дніпра потоки, степ, простори,
По лівій, правій стороні.
Червоно - чорні всі узори,
Мережив ряд на полотні.

Вихователь. Діти, пригадаємо, що означають рослинні символи у вишиванці?

Хміль– це символ розвитку, розквіту, безбідногожиття.

Троянда (ружа) – королева квітів, є символом невмирущоїкраси і величі. Троянда – провісницящастя.

Мальва (рожа) – давнійоберіг роду та дому від злого ока.

Лілея- цесимвол дівочоїчарівності, чистоти.

Мак – символ продовженнясвого роду, краса тамолодість.

Виноград – це символ достатку, працьовитості, благополуччя та душевного спокою.

Дуб – символ чоловічої сили.

Калина – це символ жіночої вроди, сили та здоров’я

Чорнобривці – знак добрих новин, пов’язаних з створенням сім’ї та зміцненням і розширенням господарства.

Волошки – символізували скромність і ніжність

Обереги

Віночок не лише прикраса, а й оберіг. У кожного народу є свої символи і

обереги. Обереги від слова «оберігати», «берегти». Є у віночка така сила, що біль знімає, волосся береже. У народі про віночок говорять:

– Гарний віночок – окраса дівчини.

– У віночку калина – гарна дівчини .

Віночок дівчата починали носити з трьох років. У віночок вплітали три квіточки: чорнобривці, незабудки, ромашки. У 4 роки — доплітали безсмертник. А для таких дівчаток, як ви, вплітали 6 квіточок — ґроно калини (посередині), барвінок, чорнобривці, нагідки, безсмертник, волошки. До віночка прив’язували стрічки. І сором був тій дівчині, у якої вони були пов’язані недбало. Ув’язували 10 стрічок. У центрі світло-коричнева — символ землі, далі жовта — колосок у полі; зелена — життя; синя — вода; рожева — символ достатку; жовтогаряча — усмішка сонця; біла — пам’ять.

Музей українського посуду

Гра «Назви посуд». (Діти отримують картки із зображенням посуду, розмальованого Петраківським, Опишнянським, Косівським, Васильківськими розписами. Потрібно назвати назву посуду і розпис. Наприклад: таця, Петриківський розпис.)

Наступна зупинка - Асканія Нова

А доки ми з вами їдемо,згадаємо правила поведінки в природі,якщо ви згодні плесніть в долоньки якщо ні тупніть ніжками:

- засмічуйте місце, де ви щойно відпочивали

- не ламайте кущів, гілок дерев. Якщо ви хочете зірвати квіти з дерева, наприклад з черемхи, не ламайте гілок, а зрізуйте їх обережно;

- не топчіть квітників, окремих квіток, зелених насаджень, травички

- не дбайливо ставтеся до дерев і чагарників

- не забруднюйте озер, річок, не кидайте в них каміння, сміття та рештки їжі. Не руйнуйте джерел і криниць;

- робіть написів на деревах;

А провідником в Асканії буде Михайлик

Національний біосферний заповідник “Асканія-Нова” – це одне з семи природних чудес України і найстаріший степовий резерват світу Справжня гордість України — заповідник "Асканія-Нова"єдина в Європі ділянка типчаково-ковилового степу, якого ніколи не торкався плуг.

Презентація.

д/г «Знайди будиночок» Дидактична гра "Відгадай квітку"

Педагог пропонує дітям описати будь-яку лісову квітку так, щоб решта малят змогли відгадати її назву. У розповіді-описі дитина має розповісти про те коли квітка розцвітає, якого вона кольору, розміру, якої будови її листя, стебло тощо.
Наприклад:
Ця квітка розцвітає однією із перших, навесні. Квіточки в неї білі, схожі на дзвіночки. Листячко довгасте, блискуче. (Підсніжник)
Ця квітка цвіте пізньою весною. Листячко в неї завжди зелене, немов воскове, блискучі, овальної форми. Квіточки синьо-фіолетові, невеличкі. (Барвінок)

Ця квітка зацвітає рано навесні. Вона буває фіолетового або жовтого кольору. Квіточки дуже пахучі. Стебла рожеві, соковиті. Листочки на ній різьблені. (Ряст)

Ось і закінчилася наша подорож по Херсосонському краю. Що вам найбільше запам’яталося?Що сподобалось?

Вихователь: –

Мій край чудовий — Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов’я.

Все найдорожче в цілім світі,
Бо тут почався наш політ.
Цвітуть волошки сині в житі,
Звідсіль ведуть дороги в світ.

І найдорожча рідна мова —
Джерельцем радісно дзвенить.
І мила пісня колискова,
Чумацький шлях кудись зорить.

Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.
Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов'ї.

Усе найкраще і єдине,
І радощі усі, й жалі...
Мій рідний краю, Україно!
Найкраще місце на землі

Ритуал прощання. Вправа "Усім, усім, допобачення”.

Діти утворюють стовпчик зі своїх кулачків (по одному кулачку) і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!»

«Вишиванка – символ Батьківщини,

дзеркало народної душі».»

Конспект інтегрованого заняття для дітей старшого дошкільного віку

Програмовий зміст: продовжувати розширювати та збагачувати знання дітей про особливості національного одягу українського народу, зокрема, вишитої сорочки, її значимість, особливості колориту та символіку; навчити дітей передавати побачене у процесі малювання та ігор, бачити спільне та відмінне в національному одязі хлопчиків та дівчаток; відповідати на запитання вихователя повними реченнями, будувати їх послідовно та зв’язно; формувати уявлення про те, що вишиванка – це сімейний оберіг, що передавався від покоління до покоління віками; розвивати пізнавальні психічні процеси, інтерес до завдань художньо-естетичного характеру, кмітливість, творчу фантазію; виховувати шанобливе ставлення до традицій українського народу, зокрема, вишиванки як невід’ємного елементу національного вбрання.

Обладнання: українські національні костюми за кількістю дітей, вишита сорочка та її зображення, матеріали для образотворчої діяльності, д/ігри: «Одягни дівчинку – українку, хлопчика – українця», «Світлофор».

Попередня робота: ознайомлення з вишивкою, як одним із найдавніших та найбільш поширених видів народної творчості українців, кольоровою гаммою вишитих візерунків та символами, що їх відображували у вишиванні; розгляд вишитих скатертин, рушників, сорочок, серветок; ознайомлення з особливостями вишивки Полтавського регіону («білим по білому»).

Хід заняття:

І. Комунікативна діяльність.

Привітання вихователя з дітьми:

Доброго ранку, рідний наш дім!

Доброго ранку, діткам усім!

Доброго ранку, сонечко ясне!

Доброго ранку, садочку прекрасний!

Вправо – вліво поверніться,

Одне одному всміхніться.

Вступне слово вихователя:

– Діти, сьогодні я пропоную вам здійснити незвичайну подорож до історичного минулого нашого народу. Ми познайомимося з річчю, що несе для українців найвищу культурну цінність – це найдорожчий скарб, що є не лише пам’яттю, а й часточкою нашої історії. А для того, щоб дізнатися про що піде мова, я пропоную вам послухати уривок ось такого вірша:

«З вечора пригожого аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала,
Чорну і червоную нитки брала»…

Отже, ви вже здогадалися, ми будемо говорити про вишиванку, що є національним символом нашого народу. Але спочатку давайте пригадаємо, що ми знаємо про вишивання, як одне з найдавніших видів ремесла українського народу.

Активізація раніше сформованих опорних знань дітей на основі переднього досвіду за такими запитаннями:

Як називається один із найдавніших та найбільш поширених видів народної творчості українців? (Вишивка).
Які символи використовувалися у вишиванні? (Геометричні фігури, рослини, тварини).
На чому вишивали наші предки? (На рушниках, скатертинах, сорочках, серветках).
У чому полягає особливість полтавської вишивки? (Міні-доповіді дітей):
Полтавська вишивка - вишивка «білим по білому» - це один із найскладніших та найоригінальніших видів українського народного ремесла. Вона виникла у Решетилівці на Полтавщині і стала візитною карткою цього краю. У решетилівській вишивці збережені старовинні візерунки, які служать оберегами.
В орнаменті полтавської вишивки використовується вся палітра геометричних знаків, як носіїв певної інформації. Ромби, хрести, трикутники, волюти, сигми - це закодована наша історія, особливості побуту, господарювання. Особливість полтавської вишивки- вкладання один в одного зменшених геометричних знаків.
Полтавська вишивка також багата і рослинними візерунками. На вишиванках рясно квітнуть мальви, троянди, маки, складаючись у магічні узори – обереги.
У вишивці сорочок найпишніше декорували рукави. Використовували «ламані гілки» та стрічкові візерунки. Геометричні композиції, розміщували на уставках та на підполиччі. Майстрині уміли вишивати лиштвою, верхоплутом, зерновим виводом та курячим бродом.

ІІ. Пізнавальна діяльність.

По завершенню міні-доповідей вихователь звертає увагу дітей на мольберт на якому прикріплено зображення вишиванок. Розповідь вихователя:

«Вишиванка – це вишита біла сорочка. Це один із найдавніших та найпоширеніших видів народної творчості. Вишиванку називають оберегом тому, що з давніх часів вважалося, що вишиті на них символи можуть відганяти злих духів, захищати від нечистої сили. Вишиванка була невід’ємним елементом національного вбрання українців. В кожній хаті обов’язково була вишиванка, вони є символом чогось вічного. Український народ глибоко шанував вишиванки, їх зберігали і передавали як реліквії дітям, внукам, правнукам з покоління в покоління».

Бесіда з дітьми за змістом прослуханого:
Що таке вишиванка?
Як її називають?
Що несуть собою вишиті символи?
Де використовувалися вишиванки?
Як вони дійшли до наших часів?
Детальний розгляд та аналіз вишиванки.

(Для цього вихователь демонструє справжню вишиту сорочку).

Що це? (Вишита сорочка).
Якого кольору сорочка? (Сорочка білого кольору).
Чим прикрашена сорочка? (Сорочка прикрашена вишивкою).
Де саме розміщена вишивка на сорочці? (Вишивка розміщена біля коміра, на рукавах, манжетах).
Якого кольору нитки на вишиванці? (На вишиванці нитки червоного та чорного кольорів).
Пригадайте, що означають ці кольори? (Червоний - це колір калини, яку здавна шанували та любили на Україні, а чорний - це символ нашої землі-годувальниці).

ІІІ. Перетворювальна діяльність.

Образотворча діяльність.

Вихователь пропонує дітям створити свої власні вишиванки, використовуючи пензлик та фарби.

Тема: Декорування сорочки, створення вишиванки.

Мета: вчити дітей розміщувати візерунок на сорочці, використовувати мотиви української вишивки, закріпити вміння малювати ламані та хвилясті лінії, квітку-зірочку, подвійні мазки; формувати навички впевнено та легко проводити кінцем пензлика лінії різного характеру, тримати пензлик прямо та похило; розвивати естетичне сприймання, самостійність, творчу ініціативу, трудові навички та організаційні здібності; виховувати повагу до національного вбрання, зокрема, сорочки, патріотичні почуття.

Обладнання: вирізані силуети білих сорочок, фарби «гуаш» червоного та чорного кольорів, пензлики, тичок, серветки, підкладки, підставки для пензликів, стаканчики з водою.

Хід роботи:

Вихователь демонструє дітям силуети сорочок, які не прикрашені вишивкою, пропонує створити власні вишиванки. Практична діяльність дітей. (Під час роботи вихователь допомагає дітям, частково показуючи на окремому аркуші, тим самим нагадуючи їм, прийоми малювання).

Виставка «Лялька в національному одязі»

Вихователь: Діти, ми з вами познайомилися з вишиванками, їх символікою та навіть створили власні. Також зазначили, що вишиванка була і є невід’ємним елементом національного вбрання українців. А щоб пересвідчитися в цьому я пропоную вам відвідати виставку «Лялька в національному одязі».

Вихователь разом з дітьми розглядають виставку, вихователь називає частини одягу ляльок, а діти уважно їх розглядають, запам’ятовують назви. Увага дітей акцентується на тому, що верхнім одягом кожної ляльки є вишиванка. Після виставки вихователь пропонує дітям передати те, що вони на ній побачили.

Дидактична гра: «Одягни дівчинку – українку, хлопчика – українця».

Мета: перевірити та закріпити знання дітей про особливості національного одягу українського народу; розвивати наполегливість, уважність, вміння спів ставляти побачене із відповідними зображеннями; виховувати повагу та інтерес до національних традицій.

Обладнання: дві ляльки (хлопчик і дівчинка), зображення національного та сучасного одягу.

Хід гри:

Вихователь демонструє дітям ляльок і пропонує одягти їх у національний одяг, такий який ми всі бачили на виставці.

Варіант 1. Діти по черзі підходять до ляльок, обирають частину одягу, називають її та одягають на ляльку.

Варіант 2. Діти розподіляються на дві команди – хлопчиків та дівчаток і по черзі підходять до ляльок відповідної статі, обирають одяг, називають його та одягають на ту чи іншу ляльку. Примітка: хлопчики одягають хлопчика, дівчатка - дівчинку.

ІV. Оцінно-контрольна діяльність.

Перевірка засвоєних дітьми знань проводиться у формі гри.

Дидактична гра: «Світлофор».

Мета: перевірити засвоєні дітьми знання про особливості національного одягу українського народу, зокрема, вишитої сорочки, особливостей її оздоблення та символіки, цінності для українців; розвивати мовлення, мислення, пам’ять, увагу та уяву; виховувати стриманість, посидючість, вміння поступатися іншому.

Обладнання: вирізані з картону кружечки на «ніжці» (позначки світлофора) зеленого та червоного кольору на кожну дитину, фішки на позначення балів.

Хід гри:

Діти розподіляються на команди за столами, в залежності від того, хто за яким столом сидить. (Один стіл – одна команда). У руках кожен тримає позначки кольорів світлофора. Вихователь промовляє речення, діти уважно слухають, якщо це речення правильне, то піднімають зелений колір, а якщо неправильне – червоний. Бал отримує та команда, усі учасники якої швидше за інших піднімуть позначки відповідного кольору. Переможе та команда, яка отримає найбільшу кількість балів.

Ускладнення: Якщо відповідь неправильна, то учасникам тієї команди, що першими підняли червону позначку пропонується виправити речення вихователя і сказати правильну відповідь. У разі помилки бал не зараховується, відповісти пропонується тій команді, яка наступною зробила правильний вибір.

Орієнтовний перелік правильних тверджень:

Вишиванка – це біла вишита сорочка.
Вишиванку називають оберегом.
На вишиванках частіше за все зображували геометричні фігури, рослинні форми та тварин.
Вважалося, що вишиті на сорочках символи можуть відганяти злих духів, захищати від нечистої сили.
Полтавський регіон славиться особливим видом вишивки «білим по білому».
Вишиванка була невід’ємним елементом національного вбрання українців.
Вишиванки зберігали і передавали як реліквії дітям, внукам, правнукам.

Вихователь: Так, діти, вишиванки передавалися з покоління у покоління і от зараз, саме в цей день до нас у гості завітали ваші мами, для того щоб передати своїм дітям цю пам’ять.

Заходять мами дітей, у руках тримають вишиванки. Промовляючи слова вірша передають вишиванки своїм дітям.

Сорочку білу полотняну,

«Морями» густо вишивану,

Що від бабусі в спадок маю,

Із скрині бережно виймаю.

Візьму у руки, придивлюся,

Щокою ніжно притулюся,

Яка тут вишивка чудова,

Оця бабусина обнова.

Сама бабуся вишивала,

Узор з любов’ю вибирала,

Хотіла і сама вдягати

І своїй внучці передати.

На сьоме небо підлітаю,

Коли сорочку цю вдягаю,

Ходжу у ній, не находжуся,

Милуюся не надивлюся!

Цвіте душа її узором,

Співа душа пташиним хором,

Землі, немов, не відчуваю

Легкі, широкі крила маю!

Летіти хочу та співати,

Ту пісню доні передати,

Разом з сорочкою бабусі,

То їй привіт прапрабабусі!..

Шануй сорочку, моя доню,

І бережи, як свою долю,

У ній пісні твого народу,

Любов і труд усього роду.

Після завершення процесу передачі сорочок мами приймають участь у святі вишиванки.

МАТУСИН РУШНИЧОК

(інтегроване заняття)

Освітні завдання: знайомити дітей із народним оберегом — рушником, його значенням у народних святах та обрядах; виховувати інтерес до народного декоративно-прикладного мистецтва, патріотичні почуття через знайомство з народним оберегом — рушником, увічливість; розвивати в дітей дрібну моторику рук, діалогічне мовлення, образне мислення, відчуття форми та кольору, ритму, сенсорні здібності, окомір; учити дітей малювати візерунки на рушничку (папері прямокутної форми), сполучати у візерунках елементи, різні за кольором (синій, червоний) і формою (крапки, круги, лінії прямі та хвилясті); слухати та розуміти віршований текст; показати залежність візерунка від об’єкта декору (малювання по краях); активізувати у словнику слова рушничок, візерунок, синій, червоний, доля, оберіг, прямокутник.

Обладнання: український рушник, лялька в національному одязі, 2–3 зразки розмальованих рушників, гуаш червоного й синього кольорів, пензлики (вузький і широкий), ватні палички, склянки з водою, серветки.

Попередня робота: розгляд українських рушників, обговорення візерунків, особливостей поєднання кольорів у них.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять півколом на килимі.

Вихователь. Малята, до нас у гості завітала лялька Оксана.

Привітайтеся з нею… Що це вона нам принесла? (Рушник.) Для чого потрібні рушники? (Відповіді дітей.) Подивіться, який він гарний… (Діти разом з вихователем розглядають візерунок, кольори, форми.) Послухайте віршик про рушник.

Рано матуся рушник вишивала,

Долю щасливу діткам бажала.

У листя зелене, яскраві квітки

Для доні малої сплітала нитки.

Півника, що кукурікає з тину,

Вишила мама для любого сина.

Шила матуся рушник-оберіг,

Щоб діточок у житті він беріг.

Хто вишивав рушничок? Для кого? Що таке оберіг? (Відповіді дітей.) Українські жінки й дівчата вишивають рушники вже дуже-дуже давно. Вишивають їх на щастя, на долю, на добро. Візерунки на рушниках незвичайні: кожна частинка має своє значення. Квітка — побажання дочці бути гарною, ромб із крапкою посередині — на добробут, голуб — побажання любові. І колір ниток добирали старанно: червоний — щоб поруч із дитиною завжди було щастя, зелений — щоб навколо були добрі люди, коричневий — щоб усі дороги в житті тяглися під чистим небом і ясним сонцем. Вішали рушники над вікнами, над дверима, щоб нічого поганого не ввійшло до хати. Рушники дарували на весілля; у рушник загортали немовля, коли воно щойно з’являлося на світ.

«Хай стелиться вам доля рушниками!» — кажуть у народі, коли

зичать людині щастя.

А лялька Оксана принесла нам ось такі рушнички (показує паперові основи рушничків) і поросить вас розмалювати ці рушнички для її подруг-ляльок. Допоможемо Оксані — розмалюємо рушнички, як справжні українські майстри? (Відповіді дітей.) Тоді ми зараз трохи відпочинемо, і я вам нагадаю, як можна прикрасити рушнички-обереги.

Пальчикова гімнастика «Буду, буду малювати»

Буду, буду малювати, (Пальцями легенько постукують по столу або колінах.)

Рушнички щоб прикрашати.

В руки пензлика візьму я,

Гарну квітку намалюю. (Малювання в повітрі уявним пензликом квітки.)

Потім лінії хвилясті, (Малювання в повітрі хвилястих ліній.)

Сині-сині й червонясті.

Гарний буде рушничок (Імітують вишивання рушничка.)

Для наших подружок-ляльок.

Вихователь. А зараз подивіться і скажіть, яку геометричну фігуру нагадує рушник? (Прямокутник.) А де розташований візерунок? (По краях.) Візерунок ліворуч і праворуч однаковий чи різний? (Однаковий.) (Вихователь показує та пояснює прийоми роботи. Звертає увагу на те, що пензлики різної товщини, тому й елементи вийдуть різними; пропонує намалювати крапочки ватними паличками тощо.)

А тепер і ви, як справжні українські майстри, розмалюєте рушнички для наших ляльок. (Самостійна робота дітей під тематичний музичний супровід. Вихователь застосовує індивідуальний та диференційований підходи.)

Які гарні рушники у вас вийшли! Ляльки будуть дуже задоволені. Ви — справжні українські майстри! У кого вийшов веселий рушничок? А в кого — сумний? А що вам сьогодні найбільше сподобалося на занятті? (Відповіді дітей.)

Прощання з лялькою.

Підсумки заняття.

«ЧЕРВОНА КАЛИНА ПІД ВІКНОМ»

(інтегроване заняття)

Обладнання: аркуш ватманського паперу, на якому намальований кущ калини; гуаш червоного кольору, вологі серветки; слайд — калина; калинове варення, трав’яний чай, посуд для чаювання, паперові серветки, гроно калини.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять півколом на стільчиках.

Вихователь. Діти, послухайте віршик!

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.

Про яку ягоду я прочитала віршик? (Про калину.) Подивіться, яка вона гарна. (Виставляє картинку куща калини або слайд.)

Якого кольору листя, а якого — ягідки? (Відповіді дітей.) Подивіться: ягідки калини ростуть разом, дружно. Такий «пучечок» ягідок називається «гроно». (Показує гроно калини.)

Діти, подивіться, який гарний кущ калини! Які яскраві кольори! Вам він подобається? (Відповіді дітей.) Калину в Україні завжди любили та шанували, складали про неї вірші.

Калинонька

Ось калина над водою,

Віти стеле по воді.

Хто це щедрою рукою

Їй намистечко надів?

Червонясте, променисте,

Розцвітає, як вогні.

Дай хоч трошечки намиста,

Калинонько і мені.

(М. Познанська)

Вихователь. А ще калина — народний символ України. Недарма кажуть: «Без верби та калини нема України». Калина — символ дівочої краси, вроди і долі. А ми з вами вже вчили приказки про калину. Хто пригадає? (Діти пригадують, вихователь їм допомагає.)

Прислів’я та приказки про калину

Красива, мов червона калина.

Щоки червоні, як ягідки калинові.

Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

Молода дівчина гарна, мов калина.

Пальчикова гімнастика «Червона калина»

Є в нас ягідка одна, (Пальчики зімкнені в кільце.)

Дуже гарна та смачна, (Незначні повороти кистю руки.)

Не ожина, не малина, (Легке струшування кистями рук.)

А червоная калина. (Плескання в долоні.)

Спи, мій любий сину,

Піду я по калину.

Калини наламати,

Дитя щоб напувати.

Щоб росло здорове,

Веселе та бадьоре,

Щоб була дитина

Гарна, мов калина.

Який гарний калиновий кущ у нас вийшов! Вам подобається?

Підсумки заняття.

«ТАРІЛКА ДЛЯ БАБУСІ»

(інтегроване заняття)

Освітні завдання: знайомити дітей з гончарством як одним із видів народних промислів, із декоративним посудом — тарілкою; виховувати естетичний смак, бажання допомагати близькій людині; формувати патріотичні почуття на основі виховання гордості за майстерність, доброзичливість українських народних майстрів; розвивати увагу, діалогічне мовлення, образне мислення, пам’ять, дрібну моторику рук, позитивне сприйняття художньої діяльності, емоційну чутливість; учити дітей створювати візерунки за мотивами народних розписів, використовуючи елементарні способи зображення на округлій формі (крапки, мазки), створювати візерунок, чергуючи елементи; продовжувати вчити дітей правильно користуватися пензликом; вимивати його,змінюючи фарбу; закріплювати знання дітей про геометричну форму — круг, про кольори (синій, червоний, жовтий); активізувати в словнику дітей слова тарілка, синій, червоний, жовтий, круг.

Обладнання: зразок прикрашеної тарілки, паперові тарілки для прикрашання (жовтого кольору), гуаш синього та червоного кольорів; пензлики, серветки, склянки для води; декоративна тарілка, тарілка без візерунка; зображення декоративних тарілок із парними тай непарними візерунками.

ХІД ДІЯЛЬНОСТІ

Вихователь. Діти, скажіть, а ви любите своїх бабусь? (відповіді дітей.) Бабусі вас також дуже люблять. Вони розповідають вам казочки, гуляють з вами, пригощають чимось смачненьким.

А сьогодні я пропоную вам зробити бабусі подарунок. Згодні? (Відповіді дітей.)

Подарунок у нас буде непростий. (Виставляє декоративну тарілку.) Вам подобається така тарілка? (Відповіді дітей.) Її розмалював народний майстер у своїй майстерні. А ось іще кілька тарілок — усі їх зробили українські майстри. Подивіться, які гарні на них візерунки. Що на намальовано на тарілці? (Квіти.) З давніх-давен в Україні гончарі робили ось такі миски й тарілки. А інші майстри розписували їх гарними яскравими візерунками.

А ось таку тарілку намалювала я (виставляє зразок). Вона вам подобається? (Відповіді дітей.) Що на ній намальоване? (Діти разом із вихователем розглядають зразок, називають форму, кольори, елементи візерунка.) Пропоную вам розмалювати для бабусь такі тарілочки (показує основи тарілок). Якої вони форми? (Круглої.) А спершу пограємось у гру Знайди пару».

Дидактична гра «Знайди пару»

Для гри потрібні 8 картинок із зображенням декоративних тарілок, які утворюють 4 пари з однаковим візерунком. Вихователь звертає увагу дітей на картинки і пропонує розібрати їх за парами.

Вихователь. Дуже гарно ми погралися, а тепер перед роботою розімнемо наші пальчики.

Пальчикова гімнастика «Тарілка для бабусі»

Ми тарілочки зробили

Для бабусь хороших, милих.

(Малювання вказівними пальцями кола в повітрі.)

Щоб був кращим подарунок,

Намалюймо ми візерунок.

(Ритмічне стискання і розтискання кулачків.)

Вихователь. А зараз подивіться, як ми будемо прикрашати наші тарілочки. (Вихователь показує та пояснює прийоми роботи. Уточнює кольори паперових тарілок, фарби для візерунка. Звертає увагу на ритмічність повторення елементів візерунка.Нагадує дітям, як правильно тримати пензлик, набирати фарбу, промивати пензлик.)

Тепер, сідайте, будь ласка, і починайте робити подарунки-тарілочки. Не поспішайте, будьте охайними. (Самостійна робота дітей.) Вихователь застосовує індивідуальний і диференційований підходи.)

Які гарні у вас вийшли тарілочки! Вам сподобалось їх прикрашати? Чи подобається вам робити людям подарунки? А що вам найбільше сподобалось сьогодні на занятті? (Відповіді дітей.)

Зараз ваші тарілочки ми вивісимо на виставку, щоб усі могли помилуватись, а ввечері ви їх подаруєте своїм близьким.

Підсумки заняття.

РІЗДВО ЙДЕ, РАДІСТЬ НЕСЕ!

(інтегроване заняття)

Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей з народними святами; виховувати патріотичні почуття на основі бесіди про народні календарні свята і традиції, цікавість до народних календарних свят; художній смак, самостійність, ініціативність; продовжувати розвивати в дітей дрібну моторику рук, загальну моторику, діалогічне мовлення, образне мислення, образну уяву, відчуття форми та ритму, емоційну чутливість, сенсорні уявлення, творчість; спонукати дітей до створення вітальної листівки своїми руками; розширити знання дітей про поширений спосіб привітання — листівку; вправляти дітей у читанні напам’ять малих форм фольклору (щедрівки); продовжувати вчити розрізати квадрати по діагоналі, щоб отримати два трикутники, створювати сюжетну композицію технікою колажу; підтримувати прагнення самостійно комбінувати знайомі прийоми декорування

різдвяної листівки (ялинка, дзвоник, фігурка ангела); активізувати у словнику дітей слова та словосполучення Різдво, вітальна листівка, дзвоник, ангел, ялинка, квадрат, трикутник.

Обладнання: прикрашена ялинка, аркуш цупкого паперу формату А5 світлих кольорів, готові елементи (ангел, дзвоник, бантики, різдвяна зірка), квадрати зеленого кольору (для розрізання), кольорові серветки, клей, ножиці, пензлики, серветки для наклеювання; ілюстрація — сім’я за різдвяним столом.

Попередня робота: розгляд новорічних та різдвяних листівок, розучування та розігрування різдвяних колядок, щедрівок, вивчення тематичних віршів.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять на килимі.

Вихователь. Діти, скажіть, яке свято скоро настане? (Різдво.) Це одне з найбільших християнських свят. А чи знаєте, якій події воно присвячене? (Народження Ісуса Христа у Віфлеємі.) В Україні існують давні традиції та звичаї, яких дотримуються на Різдво. У вечір перед Різдвом, який називають

Святвечором, родина збирається за святковим столом. (Вихователь показує ілюстрацію — сім’я за різдвяним столом.) Вечерю можна розпочинати тільки тоді, коли на небі зійде найперша зірка. На стіл накривають 12 страв. Головна різдвяна страва — кутя.

Існує давній звичай заносити в хату на Різдво дідуха — сніп пшениці або жита, який зв’язували ще наприкінці жнив. А що стоїть в оселі на Різдво в наш час? (Ялинка.)

Після вечері діти йдуть колядувати: заходять до сусідів і співають їм різдяних пісень — колядок. Ви теж знаєте колядки. Хто хоче розповісти?

1-ша дитина

Я маленький пастушок,

Загорнувся в кожушок,

На скрипочці граю,

Вас усіх вітаю.

А ви, люди, чуйте,

Коляду готуйте —

Яблучка, горішки

Дітям на потішки.

2-га дитина

Коляду для вас співаю,

Дай вам, Боже, урожаю,

Щедрих нив, садів квітучих,

Зірку в небі на Святвечір

Для дорослих и малечі.

Коляда моя лунає,

Увесь світ з Різдвом вітає.

Вихователь читає вірш про Різдво і проводить бесіду за ним. Святвечір

На столі — свята вечеря.

Вся родина — за столом.

Відчиняє ангел двері

Позолоченим крилом.

Благу вість нам сповіщає

Про народження Христа.

В хаті свято розцвітає,

Гріє душу доброта.

Пахне сіном і кутею.

Сяє зірка. Сніг скрипить.

І колядка над землею

З білим ангелом летить.

• Про яке свято цей віршик?

• Де зібралася родина? Що стоїть на столі?

• Чому в хаті пахне сіном?

Вихователь. А ви вже готові привітати ваших близьких із Різдвом? Як можна це зробити? (Обговорення.) Можна подарувати близьким різдвяні листівки. Щоб вашим мамам і татам було ще приємніше отримати такі подарунки, пропоную виготовити різдвяні листівки своїми руками. Згодні? (Відповіді дітей.) Щоб краще уявити це свято, послухайте колядку «Коляд, коляд, колядниця». (Колядку декламують кілька дітей.)

Скажіть, що ми святкуємо на Різдво? Чи подобається вам це свято? Чому? (Обговорення.)

А зараз ми зігріємо наші пальчики і будемо робити різдвяну листівку.

Пальчикова гімнастика «Ялинка»

Перед нами ялиночка

У голках та сніжиночках.

(Пальці рук переплетені, із великих пальців — верхівка ялинки.)

І білочки та зайченята

(Руки зображують зайчиків: кулачки стиснуті, вказівні та середні

пальці виставлені.)

Круг неї будуть танцювати. (Кругові рухи кистями.)

Вихователь. Подивіться, яку різдвяну листівку я приготувала (показує зразок). Вам подобається? Хочете, я і вас навчу, як зробити таку гарну листівку? (Відповіді дітей.) Тоді займайте ваші місця і слухайте мене уважно. Які елементи малюнка я для вас приготувала? А що треба вирізати? (Відповіді дітей.) Розрізати квадрат на трикутники ви вже вмієте, я вам лише нагадаю… (Вихователь проводить частковий показ та пояснення прийомів роботи.) Далі з різних елементів я складаю композицію, прикрашаю ялинку зіркою, а з кольорових серветок зроблю прикраси… (пояснення супроводжується частковим показом прийомів роботи).

А тепер ви зробіть для ваших рідних гарні вітальні листівки.

Не поспішайте, працюйте старанно. (Самостійна робота дітей під супровід різдвяних колядок. Вихователь застосовує індивідуальний та диференційований підходи.)

Які гарні різдвяні листівки у вас вийшли — неначе різдвяні дзвоники вже дзвенять. Думаю, ваші близькі будуть дуже раді, коли ви їх привітаєте такою гарною листівкою.

Діти співають колядку на вибір вихователя.

Підсумки заняття.

Список використаних джерел

3. Калуська Л.В. Народні ремесла у дитячому садку // Бібліотека вихователя дитячого садка – 2005. – 64с.

4. Каплуновська О. «Україна – моя Батьківщина». Парціальна програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку/ О.М. Каплуновська, І.І. Кичата, Ю.М. Палець; за наук. ред.О.Д. Рейпольської. – Тернопіль: Мандрівець, 2016. – 72 с.

5. Кисельова О. Ми маленькі українці // Дитячий садок – 2007. - №20. – С. 36-37.

6. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / Наук, ред. О.Л. Кононко. - К., 2003.

7. Шаламова В. І. Методична робота з кадрами з патріотичного виховання в ДНЗ. - М:ТЦ Сфера, 2009.- 96 с.

8. Шандара Н. Я. З Україною в серці // Дошкільний навчальний заклад. – 2017. – № 9. – С.9.

9. Маслова Л. І. Педагогічне лото «Забава» // Дошкільний навчальний заклад. – 2017. – № 3. – С.19.

10. Хартман Олена. Брейн-ринг для вихователів «Підвищення національної культури і свідомості педагогів» // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2016. - №1 . – с.42.

КЗ "Радіонівський ЗДО (ясла - садок) "Берізка" Лозуватської сільської ради

Атестація- 2023/2024 н.р.

Вступ